Як на Тернопільщині підтримують того, хто поблагословив на вбивство українців

Олена Павлик з с Цеценівка вирішила поділитися своїми враженнями присутності 14 серпня на службі у Шумському Храмі, де зустрічали новоспеченого єпископа Шумського Нафанаїла:

Як Божа людина він викликає непогане враження: простий, привітний, уважний. Та коли почалася Служба Божа і почали молитися за патріарха Кирила “масковськаго”, то мені стало погано як мамі воїна, який в зоні АТО захищає нашу Неньку-Україну від російських зайд. Адже Кирил поблагословив московського агресора на війну з нашим народом. Мені хотілось кричати:
― Людоньки, чи ви подуріли, що величаєте в своїх молитвах вбивцю наших синів і чоловіків? Чи ви просто по інерції ходите в храм, бо привикли, що так належить робити? Ви глухі чи сліпі, чи настільки зомбовані, що не маєте власної думки? Якби в кожного з вас хоч хто один пішов на Схід захищати Батьківщину, то ви б добре подумали, за кого возносите молитви перед Богом. Ваш Кирил, то є Іуда, який продав вас, свою паству, заради своїх інтересів, він зрадив вас, благословивши москву на братовбивчу війну. Ви не розумієте, що для Москви УПЦ МП ― не більше, ніж п’ята кремлівська колона в боротьбі за рабство України. Вам забили голови тою “канонічністю”, яку придумали ще давно як ярмо для парафіян. Ви не розумієте, що МП не служать Правді Божій, а служать російським інтересам і виконують їх вказівки. Вони не прагнуть церковної єдності, а тільки повторюють як роботи, що вони канонічні, а всі решта ― ні. А Господь прийде і не буде питати: хто канонічний, а хто ні, бо не це для Нього важливе. Богу треба шану віддавати, а не сперечатися. Господь на наше серце буде дивитись, на те, що ми ближньому своєму зробили доброго чи злого.
Суть християнського життя ― в спасінні в Церкві Христовій. Господа в своєму житті треба ставити на перше місце. Між християнами розбрат робите і ненависть примножуєте. Кожна держава має свою Церкву і ми маємо мати її теж! Ви забули як повів себе Онуфрій 8-го травня, коли Президент Порошенко запропонував вшанувати пам’ять загиблих воїнів і тих, хто загинув на Майдані. Всі встали, в тому числі і представники різних конфесій, які були присутні на цьому зібрані, а Онуфрій зі своєю свитою не встали. Цим вчинком церковна верхівка показала свою прокремлівську сутність. Зрозуміло, що священики на місцях поводяться так зухвало й через те, що мають надійний ідеологічний “дах”.
Задумайтесь, люди добрі, що робите, за кого молитесь, кого прославляєте. Каймося у своїх гріхах і просімо у Господа миру для своєї Батьківщини, бо це для нас в даний час є найважливішим. Не треба прославляти Кирила, а славмо Бога, бо він один для всіх: мусульман, іудеїв, християн (православних, католиків, протестантів). Господь чекає, щоб каялись і юдеї, і язичники. Можливість вірити є у нас усіх. Бог є Бог всіх людей і Господь розпростерся над всім світом, і клопочеться про кожну людину, і всіх любить. Господь дає світло і дощ однаково для всіх. Бог є Один! і ніякого іншого немає, і має бути одна віра, одне хрещення, і одне Богоспілкування людини.
Біблія у нас одна, і ми повинні пам’ятати слова Апостола Павла: “Усі ви, що в Христа Хрестилися, у Христа зодягнулися! Немає юдея, ані грека, немає раба, ані вільного, бо всі ви одні у Христі Ісусі”. Кожна віра є доброю для того, хто в ній народився і виконує заповіді Божі.
Біблія написана одна для всіх християн, але є “пастирі”, які хочуть “мудрістю”(лукавством) затягнути у свої сіті занадто довірливих. Переконують, що українська мова не благословенна, нею не можна молитися. То є великий переступ біблійного вчення про рівність людей перед Богом. Адже «краще в храмі промовити п’ять слів рідною мовою, ніж тисячі чужою». Читаймо Біблію, щоб дізнаватися істину Божу з перших уст, тоді нам не страшні ніякі ворожі підступи.
А коли ми молимось за Кирила, то нас спокійно можна назвати сепаратистами, адже ми підтримуємо того, хто поблагословив на братовбивство. Будьмо мудрими, маймо свою думку і не піддаваймося цьому прорадянському зомбуванню. І читаймо Святе Письмо, тоді буде нам легше зрозуміти де правда, а де брехня. В даний час ми маємо єднатися, а не жити в розбраті. Хто може нам вказати як нам бути у нашій сім’ї. Ми самі знаємо, як нам поводитись в тій чи іншій ситуації. От так саме не чекаймо, щоб нам “хтось” вказував як нам жити в нашій Країні.
І ще дозвольте написати кілька слів, не дуже доладних, але які йдуть від душі. Це моя відповідь на те, що я відчувала, коли почула молитву за чужого патріарха Кирила.
Чи ви, люди, подуріли, а чи збіснувались,
що у день Святочний цей Кирилу поклонялись.
Гучно славили його, помпезно величали
і за військо його руске молитву воздали.
Доки можна плазувати перед “руским братом”,
що не бачите, що став нам усім він катом?
За що сини наші гинуть, життя покладають,
щоб ви славили Кирила в піснях величальних?
Схаменіться, люди добрі, у гріхах покайтесь,
що не любите народ свій,чужому продались.
Своїх воїнів поблагословив патріарх на вбивство,
його волю виконують вони дуже “чисто”.
Йдуть плюндрують Нашу Землю, і все розкрадають,
Діточок наших невинних жорстоко вбивають.
Зате вони “канонічні” й себе величають.
Даймо ж відсіч таким “братам”, Землю захистімо,
і собі на допомогу Бога запросімо.
І розраду знайдем в Ньому, знайдем допомогу,
Служім люди все життя лиш Богу Святому!