Як у Тернополі депутат та провайдер про безпеку Нацгвардії потурбувалися
У Тернополі на території військової частини, де базується батальйон Національної гвардії, встановили камери відеоспостереження. Таким чином керівництво посилює безпеку військового містечка. Проект, вартістю понад 25 тис грн. вдалося втілити завдяки співпраці з депутатом Тернопільської міської ради та місцевим інтернет-провайдером.
Раніше військова частина мала лише дві відеокамери старого зразка. Цього, зізнаються військові, мало.
– У мене давно була мрія підсилити охорону містечка. Адже зараз такі часи, що відношення до місць зберігання зброї та боєприпасів, має бути дуже відповідальним, – каже перший заступник командира батальйону, начальник штабу, майор Ткаченко Руслан Володимирович. – Одну камеру в кімнаті зберігання зброї ми мали. Але якщо б зловмиснику якимось чином вдалося потрапити туди, то було б уже пізно бити на сполох.
На одній із нарад щодо безпеки міста, заступник комбата Руслан Володимирович познайомився з директором комунального підприємства Тернопільської міської ради «Тернопіль Інтеравіа», депутатом міської ради Іваном Сороколітом. Він очолює підприємство, яке має великий досвід роботи у сфері сучасних систем відеоспостереження, тому військові звернулися до нього з проханням допомогти бодай однією найдешевшою камерою.
– Чесно кажучи, я навіть не надіявся, що після нашої розмови Іван Леонідович мені передзвонить. Бо розумію, що такі речі дорогі і трудоємні. Але він, не обіцяючи нічого, взявся і довів цю справу до завершення, – з гордістю каже перший заступник командира батальйону, начальник штабу, майор Руслан Ткаченко. – Ходіть, проведу вам екскурсію.
Дорогою майор хвалиться, що система відеонагляду – це надзвичайно зручно. Адже є постійний контроль у місцях найбільшого скупчення військовослужбовців, зберігання матеріальних цінностей, при в’їздах до військового містечка батальйону нацгвардії. Руслан Володимирович розповідає, що метод охорони шляхом встановлення технічних засобів, дуже популярний в розвинутих державах. Адже потрібно лише двох-трьох чергових, які дивляться за монітором, маленьку резервну групу, і не треба великої кількості чатових, вишок, затрат людських ресурсів.
– Ми навіть їздили у Львів на підведення підсумків, – каже майор, – робили там слайдові доповіді. Звітували і про встановлення відеонагляду в частині. Похвалилися, що у нас тут відбулася добра взаємодія з депутатом та меценатом Іваном Сороколітом.
Руслан Володимирович запросив журналіста на вулицю, показав зовнішні камери. Вони «наглядають» за автопарком, в’їздом. Чоловік каже, що відтепер спостереження у військовій частині ведеться значно щільніше. Адже те, що бачить патруль – це одне, черговий батальйону – інше, а камери значно доповнюють картину, дають можливість записувати та архівувати дані, подають картинку високої якості з великою деталізацією.
– Якщо порахувати загалом всі камери, оптичні кабелі, роботу, то такий проект обійшовся приблизно у 25 тис. грн, – каже депутат міської ради, директор КП «Тернопіль Інтеравіа» Іван Сороколіт. – Спочатку мова йшла про встановлення бодай однієї камери. Проте я вирішив, що якщо вже братися за це, то треба зробити якісно і з перспективою: встановити саме цифрову систему та відеореєстратор. Радий що до цього благодійного, але важливого проекту, на моє прохання долучився директор компанії «Колумбус» Ігор Вонс.
До слова, Іван Сороколіт пояснив, що більшість робіт зі встановлення відеокамер для Нацгвардії були завершені ще до місцевих виборів. Але меценати свідомо вирішили не розголошувати інформацію про цей проект, аби його не сприймали, як передвиборчу технологію та піар.
З такими розмовами заходимо до кабінету чергового. Бачимо три монітора: на двох маленьких – відео зі стареньких аналогових камер батальйону, а на більшому – кілька картинок з камер на території. На запитання журналіста, чи не важко спостерігати за відео зі стількох камер одночасно, черговий відповідає, що до цього з часом звикаєш. А солдатів це навіть дисциплінує. Військові кажуть, що при бажанні відео з їхньої частини може бачити командир батальйону у себе в кабінеті, чи навіть керівництво у Львові. Проте жартують, що наразі ще немає такої потреби.
Коментарі вимкнені.