Жодна вистава фестивалю “Тернопільські театральні вечори. Дебют-2012” не схвилювала серце суворого журі
“Тернопільські театральні вечори. Дебют” – фестиваль молодої режисури. У цьому його особливість. Протягом десяти фестивалів тернополяни мають змогу спостерігати, як бачать світ режисери-початківці. Власне, їх бачення визначає майбутнє українського театру, тому тенденції, які панують у постановках молодих, журі фестивалю аналізує особливо ретельно.
На розгляд суддів і глядачів запропонували свої роботи 9 українських режисерів, які роблять перші кроки у театральному мистецтві. Незмінний голова журі художній керівник Львівського Національного академічного драмтеатру ім. М.Заньковецької, лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка, народний артист України Федір Стригун задоволений, що молоді режисери швидко рухаються вперед, хоч і не дотягують до експериментів Леся Курбаса.
– Нам важлива позиція художника до суспільного розвитку, до недоліків, які є у суспільстві. Цікавить також творча манера, смаки молодих режисерів. У нас навіть народилася нова номінація на цьому фестивалі – “Мистецька надія”. Мені подобається, коли молоді експериментують, коли є пошук. Є дуже добрі експерименти, є невдалі. Ми схвильовані тим, що не так багато щирої сповіді в режисурі. Зараз у світі комп’ютеризації, інформації молоді режисери дуже багато бачать, тому дуже багато запозичених речей. Погано також й те, що режисери не приділяють достатньої уваги акторові, – каже Федір Стригун.
Хрестоматійна система Станіславського, на якій побудований психологічний театр, відходить у небуття. Часто за зовнішніми принадами вистави втрачається її зміст. Доцент Львівського Національного університету ім.Франка, відповідальний редактор журналу “Просценіум”, театрознавець Майя Гарбузюк відзначає тяжіння молодих режисерів у напрямку синтетичного театру.
– Театр зараз побудований не так на грі акторів, як на візуальній режисурі, – констатує Майя Гарбузюк. – Режисери зосереджені на формі, на засобах художньої виразності. Власне на цьому фестивалі був дуже помітний пластичний та хореографічний компонент. Театр повинен хвилювати, пробуджувати душу, не давати спокою – це одна точка маятника. І є друга – коли театр намагається піти в естетичні форми, схвилювати око. І це нормально. Через рік-два все може бути по-іншому. Сучасний театр – дуже різний.
Динаміка сучасних постановок часто перебільшена. Винуватцем є так зване “кліпове” мислення молодих режисерів. Це зауважив театрознавець, заслужений діяч мистецтв України Василь Неволов.
– Тенденція, до якої я б придивлявся з обережністю, – це захоплення “кліповою” режисурою, – говорить Василь Неволов. – Воно руйнує концептуальну єдність. Все-таки режисер повинен володіти якимось основоположними речами, серед них і художня цілісність. Тому ми не дійшли до спільної згоди про художню довершеність вистави, яка могла б претендувати на гран-прі чи І премію.
Нагадаємо, І премії фестивалю “Тернопільські театральні вечори. Дебют-2012” у номінації “За кращу режисуру” не присудили.
Коментарі вимкнені.