Кандидат в нардепи по Тернополю Тарас Пастух: “Для мене війна не закінчилася, а перемістилася у стіни парламенту”

21 липня відбудуться вибори до Верховної Ради України. “Погляд” підготував своїм читачам бліц-інтерв’ю з кандидатами в депутати у Тернопільській області, щоб допомогти зробити свідомий вибір.

• Чи доцільно та правочино проводити позачергові вибори до Верховної Ради?
• З одного боку, в суспільстві є запит на нові обличчя. Тому, очевидно, і було прийнято таке рішення. З іншого боку, є питання щодо законності проведення позачергових виборів. Рішення неоднозначне, тому позиція суддів у цьому питанні різниться. Аргументація є нечіткою і має слабке юридичне підґрунтя. У рішенні йдеться про те, що джерелом влади в Україні є народ і саме він має вирішити долю парламенту.
  Тому думаю, ця історія ще не закінчена. Це рішення дає вікно можливостей в майбутньому усунути парламент у разі його недієздатності. Говорити про правомірність розпуску ради та призначення виборів можна буде після того, як новий парламент покаже свою роботу. Якщо він проведе необхідні реформи, виправдає довіру людей, то ніхто не буде повертатися до цього питання. Всі погодяться, що рішення було правильним. Якщо рада рухатиметься не в тому напрямку, всі будуть шукати підстави ліквідувати цей парламент і, як варіант, суспільство знову повернеться до питання конституційності Указу.
• Чому вирішили знову йти у парламент?
• Для мене війна не закінчилася, а перемістилася у стіни парламенту. Впродовж майже п’яти років я продовжував займатися питаннями національної безпеки. Росія продовжує атакувати. Робить це не тільки мілітарно, а й через підконтрольних політиків, ЗМІ, церкву, спецслужби. Я не впевнений, що у новому парламенті будуть депутати, готові протистояти цим атакам.
  Найбільшою загрозою є те, що сьогодні українські військові відбувають покарання за захист своєї країни. Ці звинувачення висуває наша прокуратура, а вироки виносять наші суди. Військові стали українськими заручниками в українській державі.
  Саме таким солдатам я намагався максимально допомоги, в першу чергу, з правових питаннях. Я залучений до десятків справ, відвідав безліч засідань, заявляв десятки клопотань про поруки. Переконаний, що це питання має бути першочергово вирішене новим парламентом, тому що наші військові не відчувають себе захищеними. Вони не можуть бути впевненими, що випущена у ворога куля не стане вироком для них самих.
• З якою програмою йдете цього разу? І чи є в програмі пункти щодо життєдіяльності Тернополя?
• Основою моєї програми є питання національної безпеки, бо це найважливіше для країни. І так триватиме доти, поки наші території будуть в окупації, поки стрілятимуть у наших військових, поки ми будемо забирати з передової загиблих та поранених.
  Крім того, у програмі є розділи, які стосуються місцевого самоврядування. Моя позиція: слід зменшити фінансові навантаження на міський бюджет, зокрема, в частині фінансування державних послуг. Це не властиві для міст функції. Ці гроші міста можуть спрямувати на розвиток.
  Хочу звернути увагу на те, що функція народного депутата не відкривати дитячі майданчики і перерізати стрічки. Його завдання залучати інвесторів, контролювати виконання законів, своєю законотворчою діяльністю створювати умови для розвитку міст та наповнення бюджетів, і не тільки Тернополя, а й Кременця, Бучача, Борщова та інших, бо неможливо побудувати щасливе місто в нещасливій країні.
•  Чим ця ваша програма відрізняється від минулої?
•  Нова програма є більш концентрованою. Вона включає питання нацбезпеки, місцевого самоврядування, соціального захисту, економіки та інші. Це своєрідна покрокова інструкція, в результаті реалізації якої можна покращити ситуацію в кожній з окреслених галузей.
• Які пункти програми вдалося виконати у цій каденції? 
• Що стосується округу, то в Тернополі, як і було задекларовано, створено громадську приймальню, де мешканці міста можуть отримати консультацію. Забезпечено відкритість та прозорість роботи. Я проводив особистий прийом  громадян, і цей прямий контакт з людьми є найціннішим в роботі депутата. Бо проблеми кожної людини є сигналом того, що відбувається в державі. Переконаний, що депутату потрібно працювати з тим містом, де він проживає, щоб розуміти проблематику людей.
  Загалом більшість програмних речей реалізовано у секторі безпеки, зокрема, правовий захист військових, протидія неефективному використанню коштів у сфері оборони, тощо.
  Окрім, того, вдавалося щороку залучати певні кошти на розвиток міста, але я публічно ніколи про це не заявляв. Вважаю, що цими коштами мають розпоряджатися місцеві депутати. Більше того, я засуджую практику, коли замість того, щоб думати про країну, народні депутати раз в рік голосують за бюджет і отримують кілька мільйонів субвенції і їдуь з ними на округи піаритися.
• Хто сплатив за вас заставу? І скільки плануєте потратити на цьогорічну кампанію? 
• Заставу оплачує сам кандидат. По-іншому бути не може. Щодо суми, яку планую витратити на компанію, то вона, думаю, буде невелика. Бо, по-перше, кампанія дуже коротка. По-друге, вона буде побудована на особистому спілкуванні з виборцями. Також доноситимемо інформацію через інтернет. На сьогодні це найефективніший спосіб дійти до виборця і він не потребує великих фінансових затрат.
  Щодо коштів, необхідних на зовнішню рекламу, то тут заручився підтримкою друзів.
• Як відносяться рідні до Вашого рішення? І чи важко було їм при цій каденції?

Я завжди пов’язував своє життя з Тернополем. Тому, ставши депутатом, не перевозив сім’ю до Києва. У Тернополі живуть мої батьки, ходять до школи мої діти. Останні п’ять років більшість часу провожу на пленарних засіданнях у Києві та в робочих поїздках по країні і за кордон. Це зумовило те, що разом із сім’єю ми проводимо дуже мало часу.
Важко переносити розлуку, як мені, так і їм. Полегшенням стало, коли старша дочка Настя вступила до Київського національного економічного університету і тепер частинку сім’ї я можу бачити в Києві. Як би не було складно, родина завжди з розумінням відноситься до моїх рішень: чи це стосувалося війни, чи кандидування. Очевидно, що перше їм далося ще важче. Але в нашій родині заведено жити не лише для себе. Цього вчили мене батьки, і я вчу своїх дітей. Де б я не був і що б я не робив, я завжди знаю, що є місце, де мене чекають, розуміють і підтримують, і за це я дуже вдячний свої рідним.

Схожі матеріали:

• Кандидат від Тернополя Анатолій Вихрущ: “Хочу захистити інтереси дітей, вчителів, викладачів”
• Кандидат від Тернополя Іван Сороколіт: “Не перестану бути досяжним для людей, які мене виберуть”
• Кандидат від Тернополя Максим Черкашин: Українці потребують справжніх, а не косметичних змін
• Кандидат від Тернополя Юлія Мамчак: Йду, бо турбує неконтрольованість та бездіяльність Верховної Ради
• Кандидат від Тернополя Богдан Брич: З селом вийшло, з Верховною Радою теж вийде