100 безславно-провальних днів нового голови ТОДА Ігоря Сопеля

Дуже швидко злетіло 100 днів з моменту призначення головою Тернопільської облдержадміністрації Ігоря Сопеля. Після цього періоду прийнято оцінювати роботу нового керівника. Ось тільки оцінювати, по суті, нічого…

Складається враження, що новий керманич не просто випадково опинився в найвищому службовому кабінеті області, а й, м’яко кажучи, є геть випадковим у владній вертикалі, тобто не зовсім на своєму місці. Фактично, чи не єдиним логічним поясненням отримання Сопелем такої високої посади є його дружні стосунки з коміками “Кварталу 95”.  Чого ж бракує Ігорю Сопелю.

Харизма

Перше, чим має володіти управлінець – це впевненість і харизма. Без цього неможливо бути лідером і вести за собою. Навпаки, є чималі шанси, що такий керівник буде об’єктом підтрунювань підлеглих та ходячих анекдотів на всю область.  Наразі вже кепкують, що Тернопільщиною керує не Ігор Сопель, а його дружина Ольга, в якої він, «під каблуком». «Злі язики» з  хоростківської орбіти стверджують, що саме жінка є «першою скрипкою» у подружжі Сопелів.

Хоча, бути об’єктом жартів для голів ТОДА – не так вже й в диковинку. З новітньої історії подібним кадром у коридорах облдержадміністрації був «п’яничка»-Хоптян – ніби і з важелями влади, але все одно посміховисько для місцевих еліт.

Втім, навіть у Хоптяна були «фішечки» з «плазмєнними тєлєвізорами», «плаватєльними басєйнами» та забезпеченням освітленням всіх сільських вулиць, «що Тернопільщину буде видно із космосу».

У Сопеля, виглядає, наразі взагалі немає бачення, що робити і куди вести область. І тут дуже яскравим стає ще один його недолік:

Брак комунікації

Головою Тернопільської облдержадміністрації стала особа, якій дуже важко зв’язати до купи кілька слів. Це було помітно уже 1 листопада під час представлення у Тернополі нового голови президентом України Володимиром  Зеленським. Хвилювання ще можна було списати на приїзд  високого гостя та непересічністю церемонії, та цілковите невміння виступати цим уже не оправдати. Читання з листочків – далеко не те, чого очікують від топ-менеджера на початку другого тисячоліття.

На фоні  попереднього голови ТОДА, який зумів створити позитивний імідж і собі, і області, Сопель виглядає просто як бліда пляма чи маленька сіра миша.

До того ж, зараз ніхто не розуміє, які плани у нового керівника. І чи взагалі вони у нього є. Чи є бачення пріоритетів, чи є готовність до новаторства, чи є хоча б якісь задатки та вміння врешті решт?

Сопель інформаційне поле зі старту програв. Переховування від місцевих засобів масової інформації, боязнь іти на контакт з журналістами призвели до того, що в місцевому інформаційному полі про нього – виключно негатив. Активно включилися і опоненти, які зараз звинувачують нового голову облдержадміністрації у тому, що наразі він «піариться» виключно на заслугах попередників. Натомість на якісь самостійні здобутки не надто спроможний.

Аби виправити цей негативний образ, який починає вкорінюватися, Сопелю тепер доведеться витрачати значно більше часу і зусиль. Це при тому, що саме голова області мав би тягнути вверх рейтинг владної партії на місцевих виборах, які не за горами.

Сопель  для партії наразі виглядає радше баластом, аніж гарно розігрітою повітряною кулею.  

Подейкують, зараз новий керівник ще й активно зганяє злість на підлеглих, оскільки від Прем’єр-міністра Олексія Гончарука надійшла вказівка надати список об’єктів, які фінансуватимуться за рахунок державної казни. Та оскільки власних проектів команда Сопеля не напрацювала, не виключено, що за браком часу доведеться подати об’єкти, які будуть вигідні попередникам. А це черговий провал, чергова поразка.

Досвід і команда

Як людині, яка до цього не була в політиці, Ігорю Сопелю дуже важко було одразу вступити в бій. По-перше, мало знати правила гри (хоча далеко не факт, що навіть правила йому добре відомі), важливіше знати ігрові тонкощі, а такі знання дає тільки практика. Її в Ігоря Сопеля не було і немає. А тому щось протиставити опозиційно налаштованій облраді новому голові ОДА на старті взагалі було нічого.

Недосвідченістю можна пояснити і провал Ігоря Сопеля на парламентських виборах 2019 року. Переможцю на 166-му виборчому окрузі Миколі Люшняку він уступив майже 10% голосів. Як для ставленика високорейтингової на той час партії «Слуга народу» – це катастрофа. А водночас і реальна оцінка готовності до «великої політики».

По-друге, вступати в бій без команди однодумців – відверто безглуздо, оскільки результат наперед очевидний. З широким колом надійних толкових товаришів, яки виявилося, у Сопеля теж не склалося. Зрештою, як і загалом в партії «Слуга народу». «Слуги» будують вертикаль, не маючи не те що лави запасних, їм банально бракує належних фахівців на багато позицій в основній команді. Тому чимало напрямків досі курують «старі» кадри. А процес призначення нових надто вже гальмується.

Водночас, можливо, це і на краще. Адже свого часу очільник місцевої ВО «Свобода» Олег Сиротюк, ставши головою облдержадміністрації, понапризначав  ніби й оперативно, але такі кадри, що люди за голову бралися. Тернопільщині тоді пощастило, що всю «свободівську» «шарашкину контору» досить швидко усунули від керівництва і не дали їм вгробити область.

Чи пощастить області з командою нового голови – питання ще те. Врешті, чи пощастить і самому голові, адже Володимир Зеленський помаленьку почав звільняти уже призначених ним голів обласних адміністрацій. Зокрема, не встигнувши зігрітися у комфортному кріслі, «полетів» з посади голова сусідньої Івано-Франківської ОДА.

Сопель надто довго розкачується, немов не розуміє, що кожен змарнований день грає проти нього, адже в жителів області через голослівну патетику «зелених»…

Надто високі очікування

Саме Ігорю Сопелю як представнику президента в області доведеться пояснювати мешканцям Тернопільщини, чому замість обіцяного підвищення зарплат зростають лише ціни. Чому після заяви про зниження тарифів на комуналку запровадили здирницьку плату за транспортування газу? Чому столична влада закриває очі на те, що місцевий «князьок» Сергій Надал виписує собі та свиті захмарні зарплати під 100 тисяч гривень, а для «челяді» підвищує тариф на воду на стільки, що тернополянам доведеться витрачати на надважливий для життя ресурс чи не найбільше коштів на фоні інших областей України. І це при одній з найнижчих зарплат в державі.

Сопелю також доведеться пояснювати, як його команда спільно зі столичним керівництвом планує припинити відтік кадрів за кордон. Чому Зеленський зробив показовий «наганяй» чиновникам за «кришування»  нелегельного обігу спиртного та палива, а в області коньяком гаражного виробництва продовжують торгувати навіть у всеукраїнських мережах?  Чому систематично затримують виплату зарплат працівникам соціальної сфери?

Очікують жителі Тернопільщини від Сопеля і його команди й інших обіцяних чарів: покращення стану місцевих доріг, які перебувають у геть запущеному стані, викорінення корупції з усіх структур, врешті решті – багатообіцяного  «слугами» покращення рівня доброботу.

І за даних обставин Сопелю відверто не позаздриш. Люди, які проголосували свого часу за Зеленського, помаленьку починають тверезіти. Для багатьох з них буде значним розчаруванням, коли виявиться, що в Ігоря Сопеля нема чарівної палички, за помахом якої збулося б усе ними очікуване. А ще важче передбачити реакцію мас, коли жителі Тернопільщини раптом збагнуть, що «король то голий».