Остап Дроздов: 20 гідних фраз у Теребовлі

Майже три години тривала зустріч теребовлянців із тележурналістом  і письменником Остапом Дроздовим. І це було якраз одне із таких спілкувань, якого хотілося ще і ще. Організатори знайомства – Теребовлянська княжа книгозбірня.

Свіжий погляд на особистість пересічного українця та загалом країну, як особистість. Цікавий аналіз стану, в якому ми зараз знаходимось і ще цікавіші методи виходів.

Багато –  у щирій вечірній розмові із теребовлянцями, а ще більше – у презентованих  книгах “Роман-вибух  N1” та “Роман-вибух N2”.

Журналісти сайту “Теребовля – твоє місто” записали 20 фраз, які хочеться запам’яти як важливий  меседж до всіх нас:

• Ми самі автори своїх невдач.
• Люди мають вміти взяти себе за шкірку і витягувати себе самих із болітця.
• Люблю несистемних людей. Їх – меншість.
• Не варто окриляти тих, з ким не збираєшся в небо.
• У нас процвітає електорально калітство.
• Якщо ти хочеш змінити все, то почни зміни на відстані свої руки. Це метр. Але з цих метрів складається країна.
• Люди хочуть все і відразу, а приходить ніщо і поступово.
• Ми збудували державного монстра, який живиться нами.
• З української історії потрібно зняти чорні окуляри. Ми виховуємо молодь на невдачах.  Ми їм транслюємо трагедії і поразки. А маємо показати успіх нашого виживання за будь-яких обставин і навчити їх досягати успіху.
• Ми любимо свою країну і так хочеться дожити до того часу, коли вона знайде кожного з нас і почне любити так, як і ми її зараз.
• Не потрібно дітей і молодь нав’язливо і примусово виховувати патріотами. Треба їх виховувати особистостями, спосібними на успіх, а вже потім такі люди будуть свідомими  патріотами своєї країни, в якій вони є.
• Коли  тебе одного у класі притисли до стіни 25-теро, а ти точно знаєш, що ти правий, а вони думають, що вони праві, бо їх більше – радій усім серцем, що ти інший. Людям легше пристосуватися до більшості, ніж знайти і бути самими собою.
• Скуштуй взяту книгу до 29 сторінки. Не смакуватиме – маєш право залишити.
• Ми країна не текстів, а картинок. Ми більше хвилюємося   як це виглядає, а не як є. Тому українські вибори – це змагання бігбордів і гаманців. А народ голосує за принципом фотографічної 3-секундної пам’яті: побачили, запам’ятали обличчя, проголосували.
• Українські вибори – це технологія переобрання змовників. 20 %  вибере для решти 80%. Чи є сенс у таких виборах?
• Я кажу молоді: не йдіть у політику. Створюйте спільну альтернативну державу в державі, яка витіснить цю порожнечу. Волонтери змогли замінити Міністерство оборони.
• У політиці є 5 % нормальних людей. Вони грають на руку решті, створюючи ефект демократичності. Так от, я б хотів, щоб ці 5% вийшли з політики, щоб там залишилось  100%  лайна, щоб його легше було злити.
• Витіснити цю порожнечу можна навіть на невеликому рівні – у ваших містах, громадах. Так, це буде довго, але куди нам спішити?
• Є люди без біографії. А є люди із суцвіттям різних життєвих етапів. І це цікаво. Це краще ніж нічого
• Не бійся бути один. Бійся бути нуль.

Більше – у книгах автора, а також у його телеперадачах на каналі ZIK.