Громада не витримує свавілля керівництва сільради, – на Тернопільщині бунт у школі

ЦЬОГОРІЧНЕ ПРОФЕСІЙНЕ СВЯТО ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ БОРСУКІВСЬКОЇ ЗОШ І—ІІІ СТУПЕНІВ, ЩО НА ЛАНОВЕЧЧИНІ, ЗАПАМ’ЯТАЄТЬСЯ НЕСВЯТКОВИМ НАСТРОЄМ, СПРИЧИНЕНИМ ПРИСТРАСТЯМИ ДОВКОЛА ПРИЗНАЧЕННЯ НА ПОСАДУ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ. ПО ОДИН БІК «БАРИКАД» ОПИНИЛИСЯ ОСВІТЯНИ, УЧНІ, ЇХНІ БАТЬКИ, ОДНОСЕЛЬЦІ. ПО ДРУГИЙ — ВЛАДА ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ. ПРИЧИНА КОНФЛІКТУ — НЕБАЖАННЯ ВЛАДИ ПРИСЛУХАТИСЯ ДО ЛЮДЕЙ.

Перед початком нового навчального року директор Борсуківської ЗОШ О. Онищук перейшов на іншу посаду — і педколектив повідомив начальника відділу освіти, охорони здоров’я, культури, туризму, молоді та спорту В. М. Бондарця про колективне бажання бачити очільницею школи заступницю директора з навчально-виховної роботи А. П. Казьмірчук, котра перебувала в резерві керівних кадрів. Педагоги вмовили Аллу Петрівну подати свою кандидатуру на посаду директора школи, зібрали на її підтримку підписи, занесли петицію В. Бондарцю.

26 вересня А. П. Казьмірчук пішла на нараду директорів шкіл ОТГ, а та несподівано переросла в засідання атестаційної комісії, котра рекомендувала на посаду директора іншу людину — завуча Великокусковецької ЗОШ І-ІІ ступенів О. І. Хміль. Начальник відділу негайно призначив своїм наказом Оксану Іванівну директором і наступного дня відрекомендував колективу.

Це обурило не тільки педагогів, а й громадськість. Навіть школярі влаштували у соцмережах і на парканах акцію на підтримку своєї вчительки «Алла Петрівна — наш директор!»

— І я вирішила, що не здаватимусь, адже за моїми плечима — вчителі, діти, батьки, — каже Алла Казьмірчук. — Не маю права їх підвести…

А людей обурило те, що новопризначена директорка — дружина секретаря сільради І. Л. Хміля. Подейкують, заяву її напоумили написати заднім числом. Її педагогічний стаж, досвід роботи на посаді завуча, кваліфікаційна категорія не витримують порівняння з аналогічними характеристиками А. П. Казьмірчук, котра 23-й рік завучем, має вищу категорію і бездоганну репутацію, високий кредит довіри в односельців. Чому атестаційна комісія рекомендувала особу з менш вагомими професійними показниками та ще й не врахувала думки колективу?

Відповіді на ці запитання не забарилися. З’ясувалося, що склад комісії начальник відділу змінював, доки не назбирав «групу підтримки» односельців із Великих Кусківців на чолі з чоловіком кандидатки І. Л. Хмілем. Неупереджених представників із Борсуків у комісії не було — ні від учителів, ні з числа батьків.

Потрапивши на посаду й водночас у непросту ситуацію, минулої п’ятниці новопризначена директорка зізналася вчителям, що написала заяву під тиском і відкликала її.

Того ж дня люди прийшли до сільради з вимогою, аби В. М. Бондарець визнав, що процедура призначення відбулася з порушеннями, і повідомив, хто і коли очолить школу. Проте Валерій Михайлович порекомендував оскаржити рішення атестаційної комісії в комісію третього рівня, а відтак — у судовому порядку. Але заяву О. І. Хміль підписав, як і наказ про її звільнення. І зізнався, що звернення педколективу атестаційній комісії не показав. Це найбільше обурило людей — аж до сліз!

На майже всі запитання у Валерія Михайловича одна відмовка: «Я вам надав вичерпну відповідь». Він хоче, аби до нього дослухалися, хоча не дослухається до думки інших. Він же — влада! Він лякає людей конкурсом на посаду директора і не розуміє, що вони не вірять в об’єктивність конкурсної комісії. Кажуть: ні для кого не секрет, що начальник відділу освіти та інших «суміжних» галузей В. М. Бондарець, будучи на посаді директора Лановецької першої школи, влаштував до себе на роботу чимало родичів… Він і далі намагається протягнути своїх людей на вигідні посади. Несправедливо, незаконно.

— Громада не витримує свавілля керівництва сільради, — сказав Володимир Сидорук. — Учителі два тижні п’ють валер’янку, бо на їхню думку не зважають. Я себе після всього цього вчителем уже не вважаю. Я для цієї влади — ніхто.

І вчителя-пенсіонера Івана Прибита, котрий 35 років пропрацював у цій школі, заболіло:

— Щоразу райвідділ освіти радився з колективом, перш ніж призначити нового директора. А тепер відстоювати інтереси нашої громади нікому, бо ж в апараті місцевої влади жодна з ключових посад не дісталася вихідцеві з Борсуків.

Люди змусили відірватися від господарських клопотів і голову сільради В. І. Друзя. Посилаючись на некомпетентність в освітніх питаннях, він пообіцяв створити постійну комісію із представників усіх сіл, що ввійшли до ОТГ, аби надалі призначення керівників освітніх закладів були об’єктивними. Але й це обурило людей, бо чому мешканці чужих сіл повинні впливати на долю їхньої школи?

…Депутат сільської ради Віктор Пасічник, котрий надав розголосу ситуації, що склалася в Борсуківській громаді, опублікувавши в районній газеті матеріал «По головах — до раю», порекомендував людям звертатися до суду, аби знайти винних у цій ситуації і довести владі, що її дії — на контролі в громадськості.

Заступник голови обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Оксана Піхурко прокоментувала це так: нова влада на місцях поки не має досвіду й набиває гулі. Їй треба було не директора призначати, а вибирати кандидатуру, яка очолить згодом навчально-виховний комплекс, бо в Борсуках саме триває реорганізація.

…Освітянська катавасія стала останньою краплею в чаші терпіння селян. Вони не розуміють, чому заможна Борсуківська сільрада стала злиденною громадою. Не бачать результатів діяльності її нового керівництва, крім скорочення посад. «Ганьба, а не влада!» — вигукнув хтось із людей під час зібрання. Об’єднана територіальна… ганьба. І коли вже влада звикнеться з думкою, що вона повинна працювати на благо громади, захищати її інтереси?

Вільне життя