«Політичне самогубство» в Гусятині: огляд непростої сесії районної ради

На сесії Гусятинської районної ради 29 січня деякі депутати від партії “Батьківщина” відверто ігнорували свої депутатські обов’язки, совість і честь.

Представники “Батьківщини” скористалися відсутністю більшості на сесії й вирішили довести свою значущість. Вони заблокували всі рішення. А це: виплата заробітної плати медикам, управлінню праці, освітянам… Не відбулася й передача коштів від громад територіальному центру, будинку школяра, бібліотекам, блокування субвенції.

Та найгірше те, що “батьківщинівці” унеможливили відшкодування пільг членам сімей загиблих в АТО, а контрактники залишилися без районних виплат. Через їхню байдужість є загроза, що на Гадинківській школі не відновлять дах. Важкохворі люди могли залишитися без виплат матеріальної допомоги на оздоровлення.

 Лозунг “Чим гірше, тим краще” саме для цих депутатів є сьогодні найактуальнішим.

Однак, тверезий глузд переміг 1 лютого — на другому пленарному засіданні. “Хоч “батьківщинці” знову утримались,  усі проекти рішень були прийняті! І ті, які були бездумно саботовані. Дякую депутатському корпусу за явку та солідарність”, — написав у Фейсбук голова РДА Віталій Батіг (на фото).

А місцева газета вийшла із статтею про головного „Не так!” у Гусятинському районі:

“Всі не в ногу, лише я один в ногу”, – такий старий вислів актуальний сьогодні, коли ми перебуваємо в очікуванні чергових виборів в країні. Бо знову можемо стати на «граблі», коли віддаємо свої голоси, обираючи в органи державної влади людей пасивних, байдужих, корисливих, що ставлять свої інтереси вище загальних. Їм завжди все «по-барабану», вони роблять на шкоду іншим, не задумуючись над результатами, видаючи себе поборниками за правду і справедливість. До когорти таких горе-правдолюбів належить і колишній Копичинецький міський голова Володимир Пеляк. Екс-очільник міста, якому його жителі аж дві каденції довірили високу посаду, ніяк не виправдав їх сподівань докорінно змінити життєвий устрій. Кожна сесія міської ради відбувалася у вигляді словесних баталій – голова не знаходив спільної мови з її депутатами, керівниками державних установ й організацій. Коли обговорювалися важливі питання життєдіяльності Копичинець, головуючий на зібранні, не вислухавши думок присутніх, сприймав їх, наче вістря списа, спрямоване у свій бік. Саме через це місто опинилося над прірвою – центральні і бічні вулиці вкрилися вибоїнами на асфальті, в руїни перетворилися колишні добротні приміщення, зупинилося виробництво, у закладах соціальної сфери накопичилися величезні борги зі сплати за енергоносії і виплати заробітної плати бюджетникам.

Таке горе-господарювання привело до того, що в приміщенні міської ради навіть не було туалету.

Лише вчасне втручання вищих органів у вирішення гострих проблем, запобігло соціальному вибуху населення. Врешті-решт люди зрозуміли свою велику помилку і вже на нових виборах очільника міста, крісло керманича довірили людині авторитетній, виваженій, толерантній, яка відразу зарекомендувала себе з хорошого боку, намагається вирішити проблеми, що накопичилися з попередніх років — з часу роботи попередника.

Як не прикро, але п. Володимир жодним чином не змирився з поразкою на виборах і поринув з головою у нікому не потрібну словесну боротьбу з «інакомислячими», тими, хто не розділяв його поглядів на нинішнє життя, яке пішло далеко вперед після нього. Ставши за квотою депутатом районної ради, очоливши в ній фракцію «Батьківщини», В. Пеляк, замість того, щоб вносити на розгляд колег конкретні питання, вдався до справжнього «саботажу» головних, узгоджених на президії ради, вкрай важливих для життєдіяльності району.

Не будемо вдаватися до дрібниць, але зупинимось на останньому пленарному засіданні ради, що відбулося 26 січня ц.р. При розгляді Програми соціально-економічного розвитку району на 2018 рік і підсумки її виконання в минулому, де чітко було розгорнуто карту діяльності виконавчої влади щодо реалізації визначеного й окреслено проблеми, що заважають поступу. Взявши слово, В. Пеляк, замість того, аби внести свої конкретні пропозиції, вдався до розмитої критики важливих документів і особистого піару. Крім того, як зайшлося про реформування медичної галузі району і, зокрема, фінансування лікувальних закладів, гостру потребу їх оптимізації, виступаючий, ніби то захищаючи медиків, шквал бруду вилив на невміння чиновників розподіляти державну субвенцію, прагнення «розвалити» систему.

Варто б тут нагадати, коли вирішувалося питання створення у Копичинецькій лікарні відділення гемодіалізу, вкрай необхідного для сусідніх з містом районів, то добродій Пеляк, будучи мером, «добре попив крові» його організаторам, ніяк не міг знайти з ними спільної мови щодо розміщення дороговартісного імпортного обладнання. Дякуючи Всевишньому, здоровий глузд «взяв верх» і сьогодні заклад успішно працює, надає свої послуги пацієнтам, а могли ж через амбіції його втратити!

Можна навести чимало інших прикладів, коли при вирішенні надзвичайно важливих питань життєдіяльності району, свої палиці в колеса» вставляє керівник депутатської фракції «Батьківщина». Хіба не з його ініціативи було призупинено виплати соціальних пільг потребуючим: ветеранам, учасникам АТО й інвалідам, багатодітним сім’ям, одиноким перестарілим громадянам? Однак нині становище виправлено і люди, хоча із запізненням, отримали кошти. Крім того, як партійний функціонер, беручи участь у заходах місцевих рад, й там дестабілізує обстановку. Стає очевидним, що будь-яке позитивне рішення сприймається «в штики» В. Пеляком. Він навіть не розуміє, що своїми діями, завдає великої шкоди громадам. Пора б уже зупинитись і разом зі всіма йти «в ногу».

P.S. 1 лютого ц.р. депутати районної ради знову зібралися на друге пленарне засідання сесії і прийняли усі раніше вироблені документи. Отже, район, об’єднані громади і вся соціальна сфера працюватимуть за ретельно розробленими планами і напрямками. То ж чи варто було В. Пеляку “вносити смуту” при розгляді порядку денного зібрання, відривати депутатів від роботи чи виконання громадських обов’язків аби знову їхати в Гусятин, погодитись і прийняти ті рішення, які були запропоновані їм на першому засіданні. Хто відшкодує їм матеріальну й моральну шкоду?”, — цитата редакційної колегії “Вісника Надзбруччя” N 6 від 2.02.2018 р.

Головний редактор газети Віталій Остафійчук розмістив у себе на сторінці ще один коментар:

“Пеляк рулить… Хоч на спущених, але рулить. Виборці, думаю, оцінять роботу схвильованого за весь район “господарника”, що їздить по всіх сесіях громад, як він каже “віщестоящій” депутат і розводить демагогію… У Хоросткові на останній вже не був… бо зрозумів, що там одразу розкусили “слугу секти” і не збираються слухати колишнього голову міста (за що Копичинцям була така КАРА ЮЛІ, що її вірний ЧЛЕН навіть не зробив банально туалету з умивальником в міській раді???!!). І, до речі, депутати Хоростківської міської ради ОТГ від “Батьківщини”, що увислівці Ольга Вальчишин та Любов Яворницька, що Шубала Діана з Говилова, зовсім відрізняються від партійного імбіцила, і голосують, на свій розсуд за питання розвитку громади, а не вдаються до політичної демагогії.

Але з іншого боку, що Пеляку робити? Чим він може займатися? На роботу ніхто не візьме (показав себе на посаді голови Копичинець, відтягнувши місто на 10 років назад), благо, що Павло Лосик тепер прискореними темпами доганяє. Влодко до того на роботі ніде не був… Лиш жуйки на тротуарі продавав з розкладачки. Сім’ї нема, хати, до речі , своєї теж… Був би нормальним управлінцем чи господарником, давно би Тернопільський шеф Деревляний десь пристроїв… А так, маємо те, що маємо. І рулить Вова на спущених колесах…

Думаю, що бійці АТО і медики передадуть окреме послання.

Тепер офіційно звертаюся до жителів району, читачів “Вісника Надзбруччя”. На цій же сесії було питання виділення коштів на програму висвітлення матеріалів РДА. Питання не прийняте і за логікою часопис, який вже існує, на власних хлібах, бо роздержавлений і не є вже комунальним, мав би не друкувати матеріали підрозділів РДА про субсидії, пільги, конкурси, податки і т.д. Але ми все одно, навіть якщо це доведе нас до банкрутства, будемо це друкувати. Так, що потрібного тобі колапсу в районі СтеФааанович, не станеться! ! ! … І вже завтра у четвер, рада більшістю проголосує за все, що ти проігнорував.

P.S. Шкода, що в гусятинській “Батьківщині”, ще залишаються нормальні хлопці, які свято підтримують ту, що спригує і не голосує про визнання рашки агресором, щоби часом Пуйло не образився.

Р.P.S. Господи, дякую Тобі, що розплющив мені очі і звільнив мене від перебування у секті Юлі.

P.P.P.S. Прости мені Господи, що, перебуваючи в секті і свято вірячи в неї, затягнув туди порядних, нормальних людей”, — кінець цитати Віталія Остафійчука.