Катерина Поднєжна створює особливі писанки із зображенням архітектури Кременця

Катерина Поднєжна – майстриня народних промислів.  Вона створює особливі писанки із зображенням архітектури міста. Над створенням писанок Катерина працює протягом усього року і каже, що для неї немає символіки – їй подобається яскравість. А ще вона створює ексклюзивні кулони на яєчній шкарлупі.

З чого все почалося

Катерина родом із Львівщини, вищу освіту здобула в КОГПА ім. Т.Шевченка. Мрії стати писанкаркою з дитинства не було, але доля на неї мала свої плани. Жінка пригадує доленосну зустріч, яка вплинула на її майбутній рід занять. Кременецький писанкар Петро Данилюк запропонував студентам зайти до нього на гурток:

«Наша група вирішила піти. У всіх та писанка вийшла, крім мене. На моїй писанці все розпливалося. І я тоді думала: «Невже я гірша, що в мене так не виходить? Давайте ще одну!», – каже Катерина Поднєжна.

Намалювала, і вона вже не була така, як перша, але й не така гарна, як хотілось. А ходити на гурток почала майже щодня.

З того часу минуло вже тринадцять років. Майстриня освоїла різноманітні техніки, відвідала низку виставок-продажів у інших областях, та повністю присвятила себе улюбленій справі.

Зараз Катерина працює переважно у техніці дряпанки та восковій. На виготовлення кожного виробу  потрібно затратити чимало часу.  Все залежить від техніки та розміру деталей. Якщо дряпанку Катерина виготовляє за вісім годин, то шпилькову може зробити за годину. Через крихкий матеріал, не завжди все вдається легко.

Серія «Архітектура Кременця»

Рік тому майстриню запросили зробити другу персональну виставку, яка мала відбутися в місті Дубно. На той час у Катерини було вже багато писанок з традиційними та авторськими орнаментами. Проте майстрині хотілось створити щось особливе, яке до того ніхто не робив. Ідею серії «Архітектура Кременця» їй підкинув чоловік.

«Я подумала, якщо роблю дряпанки з квітами, то чому не можна спробувати з архітектурою. Першою була Бона. Потім ми шукали в інтернеті ще багато таких різних будівель, які можна було б помістити в одну серію архітектури нашого міста. Оці старенькі будинки, що художники малюють – воно гарно, але ми не можемо здогадатися, що це точно в Кременці. Моя ж мета була в тому, щоб кожен, хто бачитиме дряпанки – впізнавав наше місто»,  – розповідає писанкарка.

В серію ввійшли споруди, котрі є візитівкою Кременця,  зокрема: Бона, Будинки-близнюки, костел, КОГПА ім.Т.Шевченка (старий корпус) і музей. Зображення такої архітектури на яйці потребувало неабиякої пильності, адже кожна помилка на дряпанці помітна і робить її неприродною. За словами майстрині, в Дубно люди були здивовані, побачивши архітектуру Кременця. Катерина вразила їх ще більше, коли подарувала в експозицію дряпанку зі зображенням Дубенського замку.

Зараз, серія «Архітектура Кременця» знаходиться у власній колекції писанкарки. Однак, вона і далі продовжує зображувати відомі споруди міста на писанках і кулонах. Такі вироби найчастіше купують на подарунок, як згадку про Кременець.

Кулони на яєчній шкаралупі

Кілька років тому Катерина спробувала по-новому застосовувати яєчну шкаралупу – почала робити кулони.

«Зараз мало людей, яким потрібні писанки. Які хочуть мати вдома з ними коробочку, поставити в сервант і просто дивитися на неї. І я собі подумала, що час переходити на щось інше».

Каже, що виготовленням прикрас зайнялась після ще однієї важливої зустрічі.

«В Коломиї я познайомилась з майстром по дряпанці – Ярославом Крамарем. Ми були разом на фестивалі, там завжди багато майстрів. Він задивився на мої писанки і я запропонувала взяти ту, яка сподобалася найбільше. Тоді Ярослав сказав:

«Я не можу вас так відпустити»,- і почав діставати кулон. Всі одразу позбігалися за наш стіл, обступили його, бо ніхто раніше не бачив таких кулонів», – пригадує Катерина.

А через деякий час майстриня спробувала й сама зробити свій перший кулон. Зізнається, що виходило не одразу, бо раніше доводилось працювати на більшій площині. Та й техніка дряпанки для неї на той час була новою.

Для виготовлення кулону писанкарка спочатку видряпує на яйці потрібного розміру малюнок, а після цього покриває лаком. Лакований виріб вирізає гравером, а згодом покриває епоксидною смолою і чекає доки він висохне. Завдяки смолі такі кулони міцні, тому хвилюватися з приводу крихкості матеріалу, що лежить в основі не варто.

На кулонах писанкарка зображає риб, оленів, дерева та різноманітні квіти. Перевагу надає яскравості, котру передає за допомогою малюнку та кольору. Насичений колір та блиск кулона не змінюється з роками, бо в епоксидній смолі відтінки не вицвітають.

Кожен кулон в техніці дряпання – унікальний, орнамент майстриня вигадує сама. А такі прикраси підходять до будь-якого вбрання.

«Кулон в техніці дряпання гарно виглядатиме на кольоровому одязі, а от мальований краще буде видно на однотонному», – каже Катерина.

Осучаснення традиційного

Майстриня переконана, що традиції потрібно знати, адже кожен художник починає творити з основи. Проте від цього можна відійти і почати робити щось своє. Так, жінка підходить до своєї роботи з точки зору потреб сучасності.

«Колись люди писали і зображували те, що хотіли – вони вірили, що намальоване впливатиме на них. Зараз для мене символіка просто як передання предків. Можливо так не можна казати, але для мене яйце як листок», – ділиться писанкарка.

Здебільшого, писанкарі ставляться до яйця як до священного, тому не ріжуть його. Однак Катерина каже, що заборон існує багато, але в пріоритеті – зацікавити молодь традиційним. Що, можливо,  тільки тоді, коли воно буде осучасненим.

В майстрині ще багато творчих планів на майбутнє, зокрема видання альбому з писанками Кременеччини. Жінка хоче, щоб кременчани не користувались чужими зразками, а переносили на писанки орнаменти з нашої території.

Марія Карпець, КременецьСіті

загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *