У Чорткові двір багатоповерхівки встелили… надгробними плитами

В місті Чортків на Тернопільщині за Радянського Союзу замість спеціальних плит використали надгробні плити із одного з єврейських кладовищ. На його території тоді почали будувати лікарню, тож “будматеріалів” було вдосталь.

Багатоповерхова споруда у Чорткові по вулиці Лесі Українки, 2, приваблива зовні, білого кольору, обгороджена бетонним підмурівком та з великою прибудинковою територією встеленою подовгастими кам’яними плитами. Начебто все нормально, чисто та просторо. Принаймні, взуття не замастиш. Але… Ступивши декілька кроків та уважно придивившись під ноги, помічаєш, що ступаєш подекуди на плити із незрозумілими ієрогліфами. Можливо, багато перехожих це й не замічали, бо тепер такий вік, що всі кудись постійно поспішають. Проте для тих, хто зацікавився, мабуть, виникало запитання: що це таке?

Журналісти Чортків.City помітили, що тутешня територія вимощена плитами із старого єврейського цвинтаря. Коли ми приїхали на місце, до нас підтягнулися мешканці будинку. В основному це люди поважного віку. Вони й розповіли, що неодноразово зверталися до всіх інстанцій з проханням прибрати «кладовище» із їхнього подвір’я. Сюди навідувалися представники міської та районної влади, і навіть з єврейських общин приїжджали, але питання так і не зсунулося з мертвої точки. Самотужки люди не спроможні це зробити, бо, по-перше, це доволі затратна робота, а по-друге, у будинку проживають жильці пенсійного віку, які не мають ні засобів, ні доброго здоров’я для організації таких справ.

Від них ми також дізналися, що будинок зданий в експлуатацію ще у 1936 році. Згодом почали будувати Чортківську лікарню. Тамже й знаходилося колишнє єврейське кладовище із кам’яними надгробками. У післявоєнний період чиновники комуністичної влади вирішили, що ж не пропадати такому «добру», і тому знайшли застосування. Руками військовослужбовців строкової служби із тутешніх військових частин, плити із цвинтаря були прибрані. Їх розподілили по будівельних майданчиках Чорткова. З них же й вимостили прибудинкову територію по вулиці Лесі Українки, 2. Щоби приховати факт використання надгробків їх перевернули написами до землі. Але де-не-де солдати «схалтурили», встановивши написами догори. Звісно ж з плином років й каміння стирається. Проте тут не все стерлося, як і не все забулося.