На Тернопільщині цьогоріч планують облаштувати ще два масштабні сміттєзвалища

Ще цього року на Тернопільщині окрім Малашівського сміттєзвалища, куди вивозять відходи з Тернополя, планують увести в експлуатацію два нові сміттєві полігони – в Бережанському та Кременецькому районах. Загалом в області буде 4 звалища, на які офіційно вивозитимуть сміття зі всієї області.

Розпорядженням голови ТОДА Степана Барни 14,5 га землі офіційно закріпили за Малашівським сміттєзвалищем, яке періодично використовували для політичного тиску / фото 0352.ua

Амбітна мета – ліквідувати усі стихійні звалища

Для розв’язання питання утилізації відходів в Україні впродовж 25-ти років не приймалося жодних стратегічних рішень. Про це під час перебування в Тернополі заявив Міністр екології Остап Семерак.

«І за цей час проблема не розсмокталася, а навпаки збільшилася. Сьогодні кожен населений пункт нашої держави потерпає від відходів. І не лише побутових. Відсутність ветсанзаводу для аграрної Тернопільщини – це вже дуже серйозна проблема. А є ще ж і інші небезпечні відходи», – каже Семерак.

Уряд поставив завдання перед областями до кінця 2019 року розробити регіональні плани з управління відходами.

Водночас голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна зауважує, що в області для розв’язання даного питання зроблено чимало.

«Сміття у нас є суто господарським питанням, а не предметом політичних спекуляцій. Я вже підписав розпорядження про виділення 14,5 га під Малашівське сміттєзвалище для будівництва сміттєпереробного комплексу. Ми навіть жартуємо, що коли однопартійці (представники ВО «Свобода» – УНІАН) чинного міського голови Тернополя були в обласній раді, мали свого голову ОДА та Міністра екології, це питання не вирішувалося. І аж тепер ми почали робити конкретні кроки для розв’язання проблеми», – підкреслив голова ТОДА Степан Барна.

За офіційними даними, зараз в області є 740 стихійних сміттєзвалищ.

«Але якщо говорити щиро, то такі стихійні звалища є в кожному населеному пункті області. А тому треба вести мову про 1 тис. 50 об’єктів», – каже керівник області.

Усі стихійні звалища планують ліквідувати. Сміття ж має опинитися лише на сертифікованих офіційних полігонах. Згідно з розробленою стратегією поводження з побутовими відходами, область поділено на 4 округи з центрами в Тернополі, Чорткові, Бережанах та Кременці.

«По Бережанах і Кременцю ділянки вже виділені, документація впорядкована. Думаю, вже цього року після проведення аудиту твердих побутових відходів почнемо їх використовувати. Наразі залишається лише Чортків. Також очікуємо, що Бережанська міська рада візьме на свій баланс сміттєсортувальну лінію, яка була придбана облрадою ще у 2009 році й, на жаль, так і не застосовувалася», – додав Степан Барна.

Скільки загалом сміття накопичено на Тернопільщині стане зрозуміло після аудиту. На його проведення в обласному бюджеті заклали 1,6 млн грн.

На Тернопільському ветсанзаводі накопичилося 4 тис. т відходів, улітку вони своїм смородом створюють незручностям жителям прилеглих територій / фото За Збручем

Через відсутність ветсанзаводу – стихійні скотомогильники

Водночас область має проблему, яку не можу вирішити самостійно. Мова – про ветсанзавод, розташований поблизу Тернополя. Його називають бомбою сповільненої дії, а сморід звідти у літню пору дошкуляє жителям прилеглих територій.

«Коли уряд очолював Азаров, ветсанзаводи підпорядкували Києву. Після укрупнення почали думати лише про заробіток. Туші загиблих тварин приймали, але не переробляли, а тільки накопичували. Зараз у нас – 4 тис. т відходів, які несуть загрозу для прилеглих населених пунктів», – констатував ситуацію голова ТОДА.

Як саме розв’яжуть дану проблему до кінця не зрозуміло.

«Ветсанзавод є державним підприємством, яке підпорядковане Міністерству агрополітики. Всі регіональні відділення не мають статусу юридичної особи. В силу різних обставин підприємство перебуває на грані банкрутства. На мою думку, доцільно розділити дану структуру на окремі юридичні особи. Скажімо, Тернопільський ветсанзавод має бути окремим підприємством в управлінні обладміністрації або Міністерства АПК. Але з окремим планом, окремим фінансуванням. Уряд над розв’язанням цієї проблеми працює», – запевнив Семерак.

При цьому підкреслив, що оскільки сільське господарство на Тернопільщині динамічно розвивається, бачення розв’язання проблеми недієвого ветсанзаводу має увійти в регіональну програму стратегічного розвитку Тернопільщини. З чіткими термінами, виконавцями та фінансуванням.

Тим часом з місцевих тваринницьких комплексів падіж змушені транспортувати аж в сусідню область.

«Побічні продукти тваринного походження вивозять в Шепетівку Хмельницької області, там ветсанзавод ще принаймні продовжує діяти. Трапляються випадки стихійного захоронення. Неможливо сказати, на скільки таке явище є систематичним. Ми про подібні речі дізнаємося лише після того, як люди виявляють стихійний скотомогильник», – каже начальник управління екологія ТОДА Орест Сінгалевич.

Востаннє такий виявили у лютому цього року в Тернопільському районі між селами Велика Березовиця та Кип’ячки Тернопільського району. У силосні ями ТОВ «Біобластер» скинуло кістки та голови тварин, також там обладнали установку для спалення.

Читайте також«Перейдено межу адекватності»: Тернопільська міськрада розпочала сміттєву війну з довколишніми селами

Підприємству доведеться оплатити збитки з забруднення земельної ділянки площею 400 м кв, які екологи наразі розраховують. Водночас за неодноразові порушення вимог природоохоронного законодавства товариством «Біобластер», Державна екоінспекція у Тернопільській області вирішила через суд добитися заборони його діяльності.

Підприємство вже б мало утилізувати скинуті під небом тваринні рештки, однак досі цього не зробило. Про це повідомили рятувальники, яким сьогодні 18 березня о 00.12 довелося гасити пожежу відходів тваринного походження у селі Кипячка. За даними пожежників, вогонь знищив відходи тваринного походження на площі 120 м кв. Загоряння було ліквідовано черговим караулом 3 державної пожежно-рятувальної частини.

Виглядає, що замість вивезти відходи, причетні до створення стихійного скотомогильника вирішили їх просто спалити. Дії місцевої екоінспекції, яка вже понад місяць займається цим питанням, в даному контексті виглядають відверто непереконливими.

Про бюрократичні перепони в діяльності інспекції під час наради Семераку поскаржився і голова Зборівської РДА Ігор Яворський. За його даними, недавно в селі Серединці виявили, що місцевий невеликий м’ясокомбінат відходи викидає безпосередньо на місці діяльності. Коли ж депутати сільради звернулися в екоінспекцію, то там їм відповіли, що не можуть відреагувати на таке звернення, оскільки потребують звернення лише від фізичної особи.

Міністр екології підтвердив, що в законодавстві є прогалини та пояснив, як розв’язати проблему в Серединцях.

«Після законодавчих змін уже скасовано мораторій на перевірки екологічного контролю. Але прописано, що для проведення перевірки потрібно звернення фізичної особи. Звернення від РДА, від депутатів не є приводом для перевірки. Нехай в екологічну інспекцію звернеться хтось з жителів села, ми в міністерстві швидко надамо необхідний дозвіл і тоді там проведуть позапланову перевірку», – пояснив алгоритм дій Остап Семерак.

У лютому 2019 року поблизу Тернополя виявили стихійний скотомогильник. Підприємство, яке викинуло рештки тварин, досі їх так і не вивезло / фото управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області

Для утилізації пестицидів – лише закордон

З пестицидами на Тернопільщині, за даними міністра, ситуація краща. Якщо загалом в Україні треба утилізувати 11,5 тис. т протермінованих агрохімікатів, то в області – лише 18 т.

Раніше, пояснює Семерак, в Україні можливості перероблення отрутохімікатів не було, оскільки не було належних утилізаторів. Після внесених змін у законодавство він закликає утилізувати пестициди за кордоном. Каже, це – єдиний вихід.

«Заводи з утилізації є в Польщі та в Словаччині. Молдова, скажімо, свої пестициди вивозить в Польщу. У нас є так звані безгосподарські пестициди, які залишилися з радянських часів після ліквідації колгоспів. Ці склади з отрутохімікатами подекуди протікають, згодом всі отруйні речовини потрапляють в ґрунт і підґрунтові води», – окреслив проблему Остап Семерак.

Він пропонує органам місцевого самоврядування за кошти, які надходять з екологічного податку, через систему ProZorro залучати ліцензіатів, які належним чином зберуть та вивезуть безгосподарні пестициди за кордон. Якщо мова йде про протерміновані агрохімікати нинішніх суб’єктів господарювання, то утилізація вже відбуватиметься їхнім коштом.

Андрій Вацик, УНІАН

Comments are closed.