Одне з найбільших і найстаріших єврейських кладовищ України — у Кременці (нові фото)
Автор: Igor Salnikov
Кременець – невеличкий районний центр в 70 кілометрах від Тернополя. У місті та його околицях знаходиться безліч пам’яток. Але мало хто знає, що в Кременці розташоване одне з найбільших і найстаріших єврейських кладовищ України.
Туристи обов’язково відвідують Кременецький замок, милуються панорамою міста з гори Бона і оглядають Єзуїтський колегіум. Це обов’язкова програма. Деякі з приїжджих навіть заходять в місцеві музеї і гуляють доріжками ботанічного саду. Але майже ніхто з них не знає, що недалеко від центру міста розташоване унікальне єврейське кладовище якому більше п’яти століть.
Євреї оселилися в районі Кременця ще у 1438 році, коли отримали грамоту від Великого Литовсько князя. До кінця XIX століття вони активно працювали в основному у паперовій промісловості, шевцями та теслями.
За переписом населення 1939 року єврейська громада налічувала 6619 людей. Максимальний відсоток єврейського населення становив 36% в 1931 році.
 |
| Вид з кладовища на Кременець |
Цитата з Вікіпедії:
“Багато мацев, що збереглися на єврейських цвинтарях України та Молдови, вражають уяву багатством декору, різноманітністю символіки і свідчать про мистецтво єврейських майстрів-каменярів.
Символи, що зображувалися на мацевах, відзеркалювали релігійний і громадський статус померлого, його професію, особисті гідності тощо. Наприклад, руки над запаленими свічками або свічки, що горять у суботніх свічниках зображувалися на могилі жінки, бо саме до її обов’язків входило запалювання суботніх свічок; відкрита книга або кілька корінців книжок — могила рабина або автора релігійних творів; гусяче перо — переписувача священних текстів; ножиці — кравця; ланцюжок або інші прикраси — ювеліра; коробка або кухоль для збору пожертвувань, рука, що подає милостиню, вказували на щедрість покійного тощо. Навіть смерть позначалася певними символами: розбитий посуд, надламана свічка, перевернутий згаслий світильник, рука, що зламала гілку (тільки на надгробках жінок). Кількість плодів на гілках вказувало на число дітей померлої, а на дівочих надгробках число квіток відповідало прожитим рокам. Зображення на надгробку зірки Давида (шестикутної зірки) набуло поширення лише в самому кінці XIX ст. — на початку XX століття.”
Символи, що зображувалися на мацевах, відзеркалювали релігійний і громадський статус померлого, його професію, особисті гідності тощо. Наприклад, руки над запаленими свічками або свічки, що горять у суботніх свічниках зображувалися на могилі жінки, бо саме до її обов’язків входило запалювання суботніх свічок; відкрита книга або кілька корінців книжок — могила рабина або автора релігійних творів; гусяче перо — переписувача священних текстів; ножиці — кравця; ланцюжок або інші прикраси — ювеліра; коробка або кухоль для збору пожертвувань, рука, що подає милостиню, вказували на щедрість покійного тощо. Навіть смерть позначалася певними символами: розбитий посуд, надламана свічка, перевернутий згаслий світильник, рука, що зламала гілку (тільки на надгробках жінок). Кількість плодів на гілках вказувало на число дітей померлої, а на дівочих надгробках число квіток відповідало прожитим рокам. Зображення на надгробку зірки Давида (шестикутної зірки) набуло поширення лише в самому кінці XIX ст. — на початку XX століття.”
В 2017 році Товариством зі збереження єврейських кладовищ в Європі за сприяттям Німеччини була встановлена нова огорожа вокруг кладовища і вхідна фіртка.
Масштабне дослідження кладовища було проведено в 2019 році.
Відомо, що одне з найстаріших міст України, Кременець був населений мешканцем єврейського походження ще в 1438 році, а польська Єшива діяла в Кременці в 15-16 століттях. Протягом XVI століття єврейська громада міста поступово розширювалася і процвітала, і до середини століття рабинські представники польських кагалів почали збиратися на великих ярмарках для ведення бізнесу для єврейських громад. Ці конференції стали називатися Радою чотирьох земель. Волинські представники були з Острога та Кременця. Серед відомих євреїв XVI та XVII століть були рабин Мордехай бен Авраам Яффе та раббі Самсон бен Бецалель, брат Юди Льов бен Бецалель, празький махарал. До кінця XIX століття євреї становили близько 37 відсотків населення міста.
Під час Голокосту нацисти знищили Кременецьку єврейську громаду. Окрім тих, хто виїхав до війни, та 14 вцілілих, усіх 15 000 євреїв, які проживали в Кременці в 1941 році, було вбито.
Крім цвинтаря від євреїв в Кременці залишилося не так багато артефактів: стара синагога сьогодні використовується як автобусна станція, а в краєзнавчому музеї зберігається фотографічна колекція.
До голокосту в місті налічувалось 18 сінагог.
 |
| Сучасний автовокзал – перебудована синагога XVII столітя |
А наступної нашою зупинкою буде Кременецький замок. Не перемикайтеся.
 |
| Замок у зимовому тумані |
Коментарі вимкнені.