При в’їзді у французьке місто зняли вивіску російського міста і натомість встановили знак Чорткова
Кажуть, у темні часи добре видно світлих людей. Зараз здається, що через чергову навалу московської орди, через чергові зазіхання на нашу незалежність, через чергову спробу нав’язати нам свою казку про «братні народи» українська нація вкотре погрузла в темряву. Втім перемога добра над злом, перемога демократії над імперіалізмом, перемога України над російською федерацією обов’язково настане! Бо з нами весь цивілізований світ, у тому числі – Франція, із якою нас поєднує тисячолітня історія. Віднедавна Чортків має нового побратима – місто Безьє із півдня Франції. За два місяці ми отримали із далекого зарубіжжя понад 80 тонн гуманітарної допомоги, декілька десятків бронежилетів, шоломів та іншої амуніції. А тепер мер Безьє Robert Ménard вирішив особисто завітати до Чорткова, щоб поспілкуватись із вимушеними переселенцями, дізнатись, чим ще може бути корисний, зрештою – щоб продовжувати налагоджувати співпрацю.
Як Чорткову та Безьє вдалось знайти один одного?Роберт Менард: У Франції існує асоціація мерів усіх французьких міст, вона включає у себе 35 тисяч мерів. Голова цієї організації – мій хороший товариш. Він розповів про Чортків та дав мені контакти Володимира Шматька. І так ми почали комунікувати із цим крутезним мером! Я 35 років працював журналістом раніше, працював в організації «Журналісти без кордонів», і неодноразово бував в Україні. Ми вже зробили деякі хороші справи для Чорткова, але хочемо зробити значно більше.Ви їхали до Чорткова та у вас були певні очікування. Що ви побачили у результаті?Роберт Менард: Як я казав, у минулому я працював журналістом. Також моя дружина раніше була журналісткою, а зараз вона депутатка французького парламенту. Тому я повинен був побачити на власні очі реальну ситуацію в Україні, щоб доносити там, у Франції, правду. Після того, як на власні очі побачиш, що тут насправді, легше переконати людей у Франції про необхідність допомоги вам. Люди спершу завжди мобілізовуються, допомагають, а потім цей запал зникає. А щодо моїх очікувань… Я раніше був неодноразово у гарячих точках, тож мені вже не раз доводилось бачити сум людей, комок у горлі постійно… У країні війна і цим все сказано.Ви приїхали до України і опублікували у соціальних мережах фото, де посміхаєтесь. Бачили у коментарях, що французи по-різному трактують та коментують це фото…Роберт Менард: Егоїзм це найгірша річ, яка може трапитись із людиною в житті. Завжди будуть люди, котрі скажуть, що, опікуючись проблемами українців, ви ігноруєте проблеми тих, хто у тебе вдома, у Франції. На жаль, в Європі залишається багато людей з проросійськими настроями і нам потрібно на них реагувати, бо вони можуть бути потенційно загрозливими. Дорога вартість палива, із якою вже стикаються французи, – це та ціна, яку зараз платить Франція українцям за те, що вони боронять всю Європу. І я говоритиму про це на всіх федеральних каналах.Як французькі ЗМІ розповідають про війну в Україні?Роберт Менард: Зараз усі французькі медіа є проукраїнськими. Нам треба бути дуже уважними із медіа, адже, коли почалась війна, Україна булана перших шпальтах, всі про це говорили, а зараз поступово війна забувається. І ми зобов’язані про це постійно всім нагадувати! І для України надважливо стати членом Євросоюзу, адже як тільки вона тут опиниться, про неї ніхто ніколи не забуде.Із Чорткова до Безьє поїхало вже 60 вимушених переселенців з різних регіонів України. Як це відбувалось?Роберт Менард: Вони всі приїжджають до міської ради Безьє, там отримують всю необхідну допомогу, оформляють документи і т.д. Переважно людей розселяють по родинах або у гуртожитку. Радію, що сімей, готових прийняти переселенців, більше, ніж самих переселенців. Всі діти, котрі приїхали – вже навчаються у школах, активно вивчають французьку мову.Скільки українців ви готові прийняти і скільки часу вони можуть залишатись в Безьє?Роберт Менард: Ми приймемо всіх, хто приїде і вони зможуть залишатись доти, доки це їм буде потрібно. Є багато сімей, які готові безкоштовно прийняти українців та всебічно допомагати.Які станом на сьогодні вже є результати співпраці двох міст?Володимир Шматько: Ми отримали вже 60 тонн гуманітарної допомоги, ще одна 20-тонна вантажівка із Безьє приїде з дня на день. Це продукти харчування, засоби гігієни, одяг. Також отримуємо амуніцію, ліки і турнікети. І це безцінно! Якщо ці обладунки врятують бодай українське життя – значить не все марно!Чи вивчив пан Роберт якісь слова українською?Роберт Менард: (витягує листочок та читає українською) Дякую!Хто оплачує гуманітарну допомогу для Чорткова?Роберт Менард: Гроші і з добровільних пожертв, і з місцевого бюджету. Нещодавно організовували благодійний концерт, де музиканти грали на скрипці, там назбирали 30 тисяч євро.Почитавши відкриту інформацію у Вікіпедії про Безьє побачили, що ваше місто має серед побратимів російський Ставрополь. Як можете це прокоментувати?
Роберт Менард: Будь-яка співпраця з російським Ставрополем повністю зупинена! У нас при в’їзді до Безьє є дорожні знаки зі всіма нашими містами-побратимами. Так-от, Ставрополь ми нещодавно зняли, а на його місці вже красується Чортків. Обов’язково вишлю вам фото!
Коментарі вимкнені.