Село на Чортківщині на грані екологічної катастрофи та тоне у смороді через завод «Мрії»?

Проблема набирає все більших обертів і селяни втомилися мовчати: звертаються до усіх небайдужих з проханням допомогти.

Сільський голова Борис Качмарський провів нас до «джерел» проблеми, а саме звалених відходів на території заводу та відстійників, що знаходяться за кілька кілометрів від села, за 100 метрів від ставків і просто посеред людських полів. З кожним метром у бік резервуарів дихати ставало все важче, а сморід ставав просто нестерпним. Як зауважив Борис Петрович, нам «пощастило», що ми приїхали у сонячну погоду, адже після дощу запах у 100 разів сильніший.

– Я не можу сказати, що це щось погане, що завод цей поганий, я визначаюся в одному, що це є людський фактор, це люди, котрі здійснюють безгосподарську діяльність. Тобто вони щось роблять, але довести цього до кінця не можуть. Або не хочуть, або не можуть. Як вивозили відходи по подвір’ях і бозна-куди – так і вивозять, після себе нічого не прибирають. Далі є кагати, які вже збиті років два тому і основне, що ті кагати зберігаються на людських паях. Я вважаю, що на даний момент вони насичені тими всіма компонентами, які мали бути перероблені. Не можу сказати точно, але думаю, що ті паї на деякий час уже є втрачені, – говорить Борис Качмарський.

Найбільшу проблему для селян і їх паїв становлять відстійники, куди підприємство «Мрії» зливає відходи – картопляні соки. Раніше, як розповідає голова, свіжі соки відкачували одразу на паї і вони не становили загрози, проте вже протягом двох років відходи знаходяться на місці, їх не відкачують,  ці соки вже у стані бродіння, від чого і виникає нестерпний сморід. Окрім того, поблизу цього місця – ліс і тварини приходять до водойми, падають і гинуть. Їх трупи так і залишаються у відстійниках. Голова пригадує випадок, коли рідина у резервуарах перейшла за межі і вилилася у землю, у ближні водойми, тоді були зафіксовані факти масової загибелі риби.

– Скільки вже було розмов і з керівництвом заводу, і з керівництвом холдингу, ці питання ми піднімали на нарадах різних і з ними, і в адміністрації піднімали. Проте, питання далі не посувається, яка тоді напрошується відповідь? Люди починають самі наводити порядок. Так, посипалися листи в районну газету, в обласні газети, у всі інстанції – люди, приїжджайте, дивіться і дайте аналіз тому всьому, – звертається до небайдужих Борис Петрович.