Стратегія розвитку міста – чому це потрібно Чорткову?

Що ближче Євросоюз до нас, а ми – до нього, то частіше виникає питання – чому там все так добре? Чому в польських сусідів, новачків ЄС, все вдалося, а в нас досі все складно?

Відповідь є – досі не маємо стратегії, глобального плану розвитку Чорткова. Відкриті стратегічні сесії неодноразово проходили в місті у 2016-2018 роках за участі сотень жителів. Однак далі за версію зведеної КОНЦЕПЦІЇ стратегії Чорткова ми не рухалися.

Новий етап в стратегічному процесі розпочався із залученням грантової програми RITA «Зміни в регіоні» зі створення реалістичної, фахової та дієвої стратегії розвитку Чорткова на найближчі роки.

У рамках цієї програми делегація з Чорткова минулого тижня здійснила візит до польського міста Солець-Куявський та низки локацій Поморсько-Куявського воєводства. Представники міського самоврядування, бізнесу та громадськості мали нагоду побачити життя регіону згідно прийнятих містами стратегій розвитку, вивчити досвід створення і впровадження стратегії розвитку міста на практиці, включаючи пошук креативних рішень та подолання викликів.

Зокрема, Солець-Куявський – вдалий приклад стратегічного розвитку в дії. Це 16-тисячна ґміна у Бидгозькому повіті, яка через розміщення між великими Бидгощем і Торунем могла би претендувати хіба що на статус спального району одного з них.

Зовсім недавно, на початку 2000-х років, тут були ще ґрунтові дороги і нищівне безробіття. Але сьогодні Солець-Куявський – це:

•дві промислові зони (32 і 33 га), де працює низка європейських та польських підприємств та бізнес-інкубатор;
• епіцентр радіотрансляцій Polske Radio (на всю Польщу та частини навколишніх держав);
• рекордна зайнятість – безробіття всього 300 осіб на 16 тис. населення!
• більше 1200 підприємців та підприємств, що працюють;
• одна зі шкіл – найсучасніша в регіоні;
• спорткомплекс з просторим басейном;
• стадіон, що готується приймати юніорський чемпіонат світу з футболу;
• культурний центр з кінотеатром та концертною залою, оновлені музеї та музична школа;
• розважальний «Парк Юрського періоду» та канатний парк;
• Майстерня Терапії та інклюзивні сервіси.

Рецепт успіху цього міста полягає у доцільному поєднанні добрих інгредієнтів: правильно укладеній стратегії розвитку, послідовному її втіленні та синергії, без якої – нікуди.

Солець-Куявський почав роботу над своєю стратегією на початку 2001 р., коли Польща ще готувалася до вступу в ЄС, а малі міста переживали не найкращі часи. Стратегія стала об’єднавчою справою всієї громади. Основним завданням було розвинути підприємництво на теренах ґміни, за рахунок чого налагодити інфраструктуру для населення. Забезпечили втілення плану податки від радіостанції, місцеві й позичені кошти, та суттєво – передвступні надходження від ЄС на розвиток потенційного.

Солець-Куявський не «проїв» отримане (як це вміють робити в Україні), а вдало інвестував у своє майбутнє. Вдалося облаштувати промислову зону, залучити підприємства та інвесторів з ЄС і Польщі, відкрити бізнес-інкубатор, що «народив» кілька потужних фірм, налагодити логістику і стабільно розвивати інфраструктуру міста. Стратегічне планування оживило життя Сольця-Куявського. Творці стратегії вдало використали сильні сторони міста, можливості і людський потенціал – від підприємництва до громадських організацій, яких у містечку аж 26 (і це лишень активні!).

Нині Солець втілює проекти, завзято шукає джерел фінансування зусиллями адміністрації, громадськості і бізнесу. Та попри фінансування з ЄС, що має значну вагу у втіленні більшості змін, ключовою у цьому процесі є послідовність. Не «латання дірок» чи «проїдання», а налагодження всіх, передбачених стратегією, сфер життя в місті.

Також делегація з Чорткова побувала у місті Торунь (Куявсько-Поморське воєводство) та Тухольському повіті.

Торунь – це місто готики і Середньовіччя, Коперника і традиційних пряників, яке впевнено рухається до таких цілей:

○ безпечне місто активної і здорової громади;
○ розвинені на інноваційних засадах та інвестиціях економіка й інфраструктура;
○ осередок освіти міжнародного значення;
○ місто збереженої історичної спадщини з розвинутою культурою і туристичною сферою.

«Любити все, що маєш = мати все, що любиш» – це, напевно, найбільш влучне мотто до візиту до Тухольського повіту. Місто Тухоля (адміністративний центр повіту) не може похвалитися видатними досягненнями економіки, не сприяє цьому й скорочення працездатного населення. Але показовим є те, з якою ретельністю тут намагаються задіяти весь власний ресурс до розвитку.

Тухоля розвиває малі території. Понад 70% населення проживає в сільських теренах. Шляхом їх розвитку стали тематичні села. Повіт вже сьогодні може похвалитися Гірничим, Медовим, Пташиним та іншими селами. Це – осередки активності громад, що не тільки оживляють їх, а стримують урбанізацію та дають прибуток від приїзду тисяч туристів щороку.

Якою дорогою рухатиметься Чортків? Завдяки програмі Rita можна побачити багато різних рецептів дієвості стратегічного розвитку. Універсального – немає, і власний рецепт успіху Чорткова нам ще належить створити.

Правильно укладена стратегія стане ключиком до великих донорських фондів, які підтримують не просто хороші задуми, а стратегічно доцільні дії – для розвитку територій. Це – не тільки кошти на яскраві об’єкти у містах в стилі ЄС. Це вклад у розвиток, підприємництво, інфраструктуру.

Польща – чудовий приклад. Наступною логічно має бути Україна, тож ми в Чорткові повинні бути готові до цього, і поки місто щодня прокидається, засинає, звично іде на роботу чи вертається з навчання – крок за кроком ми рухаємося вперед, де Чортків буде містом, в якому хочеться жити.

За матеріалами Ірини Брунди