Тернопільщина в огні: епопея в Івачеві, ледь вцілілий орнітологічний заказник та штрафи до 153 тисяч
Не припиняються пожежі в екосистемах: горять ліси, очерети, у вогні гине все живе…
Через паліїв сухостою винищуються величезні території. У вогні гине все живе. Рятувальники щоденно ризикують здоров’ям і життям, аби ліквідувати наслідки людської безвідповідальності.
Тематика пожеж в екосистемах та на відкритих територіях заполонила шпальти чи не усіх ЗМІ. Про це пишуть, говорять, показують, розповідають застерігають та попереджують. Люди обурюються й дивуються, журяться наслідками та просять паліїв припинити. Але ні закон, ні хвороби ані осуд людський не зупиняє тих, хто йде з вогнем. Лише на Тернопільщині з початку року рятувальники ліквідували 850 пожеж в природних екосистемах, з них 3 покладів торфу, вогонь випалив 855 га землі. Двоє людей загинуло, спалюючи суху траву, та їхні послідовники щоденно працюють над ростом сумної статистики. А рятувальники, ризикуючи життям та здоров’ям, продовжують боротися за кожен клаптик живої, не випаленої землі.
Вогняна епопея в Івачеві
Недавно рятувальники Тернопільського районного відділу УДСНС України в області чимало зусиль доклали, щоб врятувати від вогню ліс у селі Івачів Долішній, загальною площею 36 гектарів.
Перше повідомлення про пожежу надійшло 10 квітня о 16 год. 54 хв. – горів ліс на площі 4 гектари. Суха та вітряна погода сприяла швидкому поширенню вогню, під загрозою опинилися житлові будинки та господарські споруди. До гасіння були залучені 15 рятувальників і спецтехніка, також допомагали й місцеві мешканці. Пожежу ліквідували о 20:13. Пізніше організували патрулювання в лісовому масиві. Рятувальники спільно із працівниками поліції та добровольці до півночі прочісували територію лісу, щоб не допустити повторного загорання. Проте наступного ранку до рятувальників знову зателефонували із проханням про порятунок, бо у лісі в Івачеві виявили нові осередки горіння. Пожежу загасили, а вже за декілька годин надійшло наступне повідомлення про горіння того ж лісу! Рятувальники знову виїжджали гасити пожежу.
Попередньо відомо, що вогонь розповсюджувався з ділянки, що межує з лісом. Ймовірно, дачники випалювали сміття, і пожежа поширювався в глибину масиву. Завдяки рятувальникам, місцевим мешканцям, працівникам поліції та екоінспекції цього разу вдалося врятувати 31 гектар зелених насаджень.
Ледь не згорів заказник, палили і на Великдень
За тиждень ще одна масштабна пожежа охопила Чистилівський орнітологічний заказник загальнодержавного значення. Вогонь спалахнув знову перед вихідними, 17 квітня. Горіли суха трава та очерет у межах заплави річки Серет, між Пронятином (мікрорайон Тернополя) та селами Біла, Чистилів, Великий Глибочок і Плотича Тернопільського району.
Полум’я поширилося окремими осередками на площі близько 8 га. Ситуація була ускладнена відсутністю доступу до палаючої території через заболоченість місцевості. До гасіння залучили майже пів сотні рятувальників і 9 одиниць пожежної техніки. Зокрема, і вогнеборців з числа зведеного загону, сформованого для надання допомоги пожежно-рятувальній службі Житомирщини у гасінні лісових пожеж.
А вже за два дні, у Великодню неділю, палав очерет вздовж річки Серет на вулиці Микулинецькій у Тернополі. Посушлива погода та різкі пориви вітру, в різних напрямках, сприяли швидкому розповсюдженню вогню. Полум’я миттєво поширилося на загальній площі близько 5,5 га. Також спалахнуло сміття на площі 200 м.кв.
Враховуючи складність та площу пожежі, загалом до гасіння було залучено 5 одиниць техніки та 20 рятувальників. До боротьби з вогнем долучилися й місцеві жителі.
Неподалік від осередків горіння розташовані приватні житлові будівлі. Рятувальники вчасно зупинили полум’я і врятували людські помешкання та об’єкти інфраструктури.
Нові штрафи – до 153 тисяч
Зазвичай причиною таких пожеж є людська недбалість. Щороку навесні й восени селяни й дачники із дбайливою ретельністю спалюють суху траву й сміття. Вони переконані, що таким чином попіл від старих рослин удобрює землю для нових, тож так підвищують родючість. І хоч екологи кажуть, що від паління користі нема, а є лише шкода, люди продовжують наражати на небезпеку себе, інших людей і довкілля. Такі пожежі зазвичай набувають значних масштабів, вигорають великі території, часто вогонь перекидається на будівлі та об’єкти інфраструктури. У полум’ї гине все живе.
Тим часом, Верховна Рада значно підняла штрафи за підпали й забруднення навколишнього середовища. У залежності від того, як кваліфікують дії підпалювача і до чого вони призведуть, може бути і 153 тис. гривень штрафу та різні терміни ув’язнення.
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження навколишнього середовища» (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря і знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу) набув чинності у п’ятницю, 17 квітня.
Передбачається істотно підвищити розміри штрафів за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків. Штрафи за підпал сухостою зросли в 18 разів.
Забруднення повітря речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, каратиметься, зокрема, штрафом від 30 600 до 61 200 гривень (раніше штраф був від 1700 до 3400).
За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим небезпечним способом одним із видів покарання буде штраф від 91 800 до 153 000 гривень. За це може бути і позбавлення волі на п’ять років.
Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах каратимуть штрафами від 3 060 до 6 120 гривень (було – від 170 до 340 гривень). Посадовці платитимуть від 15 300 до 21 420 гривень.
Чи змінять ситуацію чималі штрафи – покаже час. А наразі ситуація незмінна: рятувальники щодня ризикують життям, ліквідовуючи пожежі, а підпали на відкритих територіях продовжуються. Кожен з нас може стати на захист довкілля, якщо не дозволить несвідомим громадянам спричиняти пожежі. Зупиніть тих, хто підпалює! Врятуйте свій край!
Коментарі вимкнені.