Юлія Кулик робить з пляшок маленькі дива

У тернополянки Юлії Кулик, яка виховує 1,7-річну донечку Настю – оригінальне і незвичне хобі. Жінка розмальовує подарункові пляшки. Роботи Юлії – на всі випадки життя: дні народження, хрестини, День закоханих, Новий рік і Різдво, – пише “20 хвилин“.

Я займаюся декоративно-прикладним мистецтвом, відколи себе пам’ятаю, – розповідає наша героїня. – Раніше розмальовувала маслом рамочки, тарілки, вази. А також – прикрашала шампанське на весілля друзів.

До новорічно-різдвяних свят Юлія почала розфарбовувати пляшки. Найчастіше – з шампанським. Рідше – з вином або коньяком.

Хочуть ексклюзивну тару

Все почалося напередодні 2011 року. Свекор тернополянки збирався до родичів у Київ. Юлія вирішила зробити їм подарунок: незвичний та ексклюзивний водночас.

Я намалювала на пляшці з шампанським діда Мороза з дітворою – такі колись були на радянських листівках – і написала привітання з Новим роком, – продовжує жінка. – Сюрприз вдався на “всі 100”!

Юлія сфотографувала подарункову новорічну пляшку. Потім виклала фото на одному з сайтів в Інтернеті. Люди залишили схвальні відгуки, запропонували: “Давай, роби ще щось”. Так з’явилася друга пляшка, третя… Тепер художниця має цілий фотоархів зі зразками своїх робіт. Замовлень, каже, також не бракує.

Ексклюзивну тару на всі випадки життя просять виготовити друзі, знайомі, знайомі знайомих, – каже тернополянка. – Хтось – на ювілей у подарунок, хтось – на хрестини чи на День святого Валентина.

Всі хочуть щось оригінальне, нестандартне. Бажано – під свій стиль.

Я розмальовую пляшки акрилом, маслом. Також використовую декупаж, каракелюр, – зауважує співрозмовниця. – Оздоблюю стрічками, зірочками, перлинками, різними милими дрібничками, які створюють відчуття свята.

Пляшка розбилася на друзки

Якось знайома дівчина замовила Юлії одразу дві пляшки. Одну – з шампанським подрузі на день народження. Іншу – пусту, у презент батькам.

Я їх оздобила. Залишила напис і побажання, – пригадує наша героїня. – Працювала допізна, десь до 3.00.

Через декілька днів клієнтка прийшла забрати замовлення. Художниця вийшла до неї на загальний коридор.

Спочатку я віддала їй пляшку з шампанським. Дівчині сподобалася робота. Потім я вийняла з пакета іншу пляшку, – каже співрозмовниця. – І тут не обійшлося без “форс-мажору”. Коли я тримала пляшку за корок, вона вислизнула з рук, впала і розбилася на друзки! Добре, що хоч була порожня! Було шкода – не передати!

Дівчина попросила Юлію розмалювати іншу пляшку. Причому зробити це якнайшвидше. Адже наступного дня вона повинна поїхати в інше місто. Художниця мерщій взялася за роботу. Малюнок вийшов майже ідентичний, лише пляшка мала іншу форму.

Я знову просиділа за декоруванням до пізньої ночі, – веде далі тернополянка. – Але результат перевершив усі сподівання. Знайома була задоволена.

На оздоблення однієї пляшки від “а” до “я” Юлія Кулик в середньому затрачає день. Каже: потрібно, щоб усе висохло і вивітрився запах лаку.

Раніше, щоб вивітрився запах, я виносила пляшки на балкон. Та згодом пересвідчилася, що не варто. Особливо, якщо надворі – від’ємна температура. Тоді може облізти фарба. Навіщо так ризикувати? – каже художниця. – Одного разу я розмалювала пляшку з шампанським і винесла її, як завжди, на балкон. Зачекала, доки та підсохне. Але, коли взяла пляшку в руки, на долонях залишилася фарба! Того дня був сильний мороз, і малюнок не витримав випробування. Мені довелося його змити розчинником і почати все “з нуля”. Відтоді я виношу пляшки на коридор.

“Ви що, такого не буває!”

Переважно в художниці замовляють пляшки з напоями. Найчастіше – з шампанським. Рідше – з вином або коньяком. Все залежить від побажань людини.

Люди приносять мені пляшки або я купую їх сама. Просто запитую напій і марку, – пояснює співрозмовниця. – Якось дівчина-киянка попросила мене оздобити дві пляшки. На одній намалювати пухнастого ведмедика, на іншій – ангеликів.

Клієнтка хотіла, щоб це було шампанське марки “Українське”. Неодмінно – напівсухе.

Я обійшла майже весь Східний, – пригадує художниця. – Коли запитувала в магазинах, чи у них є напівсухе такої марки, продавці лише знизували плечима і дивилися на мене “великими” очима. Запевняли: “Ви що, такого не буває!”.

Врешті Юлія з чоловіком знайшли таке шампанське у “СІЛЬПО”. Подружжя пересвідчилося, що воно таки існує.

На цьому пригоди не закінчилися. Ми мали трохи клопоту з відправкою. Коли люди чули, що пляшка – повна, то казали: “Вона така гарна і делікатна, а раптом розіб’ється?” – пригадує співрозмовниця. – Коли ми передали посилку і дівчина побачила роботу, їй дуже сподобалося.

Киця залишилася на ручках

Раніше Юлія Кулик розмальовувала пляшки лише на весілля. У планах були й новорічні.

Я мала бажання це почати, але катастрофічно бракувало часу, – зізнається співрозмовниця. – Але після народження нашої донечки, Анастасійки, все змінилося. Тепер у мене є час, натхнення і… маленька помічниця.

Тернополянка вкладає в роботу тільки позитивну енергетику. Працює лише в хорошому настрої, часто – з посмішкою на обличчі. Інакше просто неможливо – ексклюзивну тару здебільшого замовляють комусь у подарунок.

Настя з задоволенням допомагає мені в роботі. Вона – дуже творча дитина. Вся – в маму, – жартує художниця. – Ми разом підбираємо оздоблення. Донечка щось радить, коментує.

Інколи навіть доходить до курйозів. Якось Юлія майже завершила подарункову пляшку. Залишилося, щоб та трішечки підсохла. І тут в кімнату зайшла Настя. Маленька помічниця уважно роздивилася роботу. І зі словами: “Мамо, дивися, киця”, раптом схопила пляшку. Малюнок залишився в Настусі на ручках.

На Валентина – ніжні слова і сердечка

Зараз Юлія Кулик – уся в роботі. Вона розмальовує пляшки до 14 лютого – Дня святого Валентина. Має уже декілька замовлень. Причому усі – від дівчат.

Мабуть, тому що прекрасна половина готується до цього свята швидше, – ділиться спостереженнями наша героїня. – Побажання дівчат – схожі. Вони хочуть, щоб на пляшечці було багато сердечок, якісь ніжні слова і, звісно, красивий малюнок.

Днями художниця завершила розмальовувати трояндами пляшку з шампанським. Результат перевершив усі сподівання. Юлії навіть захотілося виготовити таку ж і собі.

Найближчим часом жінка хоче спробувати робити новий вид переплетення зі стрічок. Каже, бачила такий майстер-клас на відео в Інтернеті.

– В мене уже не раз цікавилися, чи я можу перенести на пляшку фото, – каже художниця. – Поки що такого не роблю. Це тривала, кропітка робота. А в мене – маленька дитина. Можливо, спробую це згодом. Хай Настя трохи підросте.

Я виставила декілька своїх робіт у подарунковому магазині. Приємно, що вони сподобалися людям і мої роботи є по місту. Як не як, а це згадка про мене.

Більше фото на – “Сайті Юлії“