Старовинний стовп у Тернополі, – дрібна знахідка може стати феноменальною (фото)

Скільки раз проходив коло цього місця не полічиш і не згадаєш. Хоч і короткозорий, але мусів би побачити те, що не давно виявила наша Тамара Воронцова. Думаю, вона позволить її ніжно назвати нашою нишпоркою, бо це правда – часто вона бачить і звертає увагу на те, коло чого інші байдуже проходять. Вона оприлюднила вже декілька унікальних світлин і виявила немало цікавих моментів історії нашого міста.
Ось і зараз запримітила вона такий собі старовинний стовпчик (ф.1), що стоїть собі не ховаючись, на виду у всіх прямо перед спуском на наші Потьомкінські сходи зі Сльозами Гронського. Вважають, як хочеш щось сховати – поклади його на самому видному місці. Видно, з стовпчиком так і сталось.


Те що він старий – сумнівів немає. Навряд чи хтось про нього писав чи спеціально фотографував. На світлину він міг попасти лише випадково. Піднявши свій архів вдалося підтвердити його існування у кінці 1950, на початку 1960 років. Тоді на ньому була встановлена по тодішній моді для краси бетонна ваза (ф.2-ф.4), яких було досить багатенько розкидано по всьому парку Т.Г. Шевченка (ф.5). Люди вже й жалкували, що вони зникли. Видно, та ваза й врятувала стовпчик від масового і бездумного зносу залишків давнини у 1950-ті роки. На давніх фото знайти його поки що не вдалося. За то навпроти протилежного крила Замку знайшовся, скоріш за все, його брат-близнюк (ф.6). Напевне, ця світлина зроблена за Польщі у міжвоєнний період зразу після відбудови Замку і введення його в експлуатацію.

 


Хтось може сказати, мов нічого їм робити – якимсь стовпчиком голову морочать. На це відповім – не так багато старовини у нашому місті лишилося, а ця, здавалось, дрібна знахідка при вивчені чи майбутніх розкопках може привести до чогось досить значного. Для чого вони були встановлені і як вдалося нашому стовпчику вижити у вирі двох світових воєн, напевне, може сказати лише він сам. Можливо, його призначення допоможе встановити цікаве і явно не випадкове зображення трикутника. Точно сказати не берусь, та, кажуть, що це якийсь символ Ордену Тамплієрів. Можливо, це їх слід? Хто краще знає цю частину нашого минулого, будьте ласкаві, роз’ясніть її всім нам.

Олександр Столяров

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *