Принадливий Тернопіль. Будинок на бульварі Шевченка — один із найатмосферніших у місті

Як на мене, будинок на бульварі Шевченка, 2 — один із найатмосферніших у місті.

І справа не тільки в прикметному еркері, який вінчає флюгер, принадній ліпнині та витончених гратках на підвальних вікнах.

Найкраще, як і годиться, заховане від сторонніх поглядів у під’їзді. Тут багато світла, витончені балясини, широка сходова клітка і просто надзвичайної краси кахлі. А ще тиша. Зрештою, це незмінний атрибут старих будинків. Здається, їхні стіни та підлога вистелені звукоізолюючою ватою, тому тут притишено звучать голоси й кроки, не долинають звуки вулиці. Зрештою, можливо, то лише моя фантазія.

Скільки б разів не була тут, не можу встояти перед задоволенням піднятися на горішній поверх і подивитися вниз — як закручуються сходи, як чорно-біла кахля контрастує з синьою барвою, в яку пофарбовані балясини та стіни.

Тут можна було б знімати фільми про життя якесь інше, ніж повсякденне. Тут хочеться якоїсь нецьогосвітньої (або ж старосвітської) історії з закрученим, як сходи, сюжетом і непересічними героями.

Зрештою, історії вільно складати будь-які. Це місце на них надихає.

Анна Золотнюк.

Коментарі вимкнені.