Принадливий Тернопіль. Казка про рибку Пенні, яка мріяла потрапити до Зірки

Про що ви думаєте, прогулюючись тихими весняними вечорами Тернополем?

Можливо, спостерігаєте за мерехтливими зорями, що вперто мовчать? Здається, у космічних просторах панує тиша. Але прислухайтеся, чи чуєте, що доносять до нас космічні вітри?

А, може, ви любите гуляти вранці? Що промовляють довговічні жителі паркових алей? Про що мовчить птах, що так пильно вдивляється у вашу душу? Зовсім неговіркі, такі звичні для нас речі та явища надихають мене любити розмірене, спокійне місто, де панує наївно-романтичний настрій, який спонукає фантазувати…

Крихітна та не надто яскрава Зірка губилася поміж інших світил. Здавалося, навіть її особливий сріблястий відтінок, завдяки якому вона займала особливе становище у космічному просторі, належав не її, а поважному Місяцю, який був зовсім близько.

Космічні жителі ніколи й не помічали її світла. Всі вже давно звиклись з її місцем й не заперечували цьому. Однак вона була найближчою до Місяця, а такого привілею не було в жодного іншого небесного світила.

Зірка бачила всі його кратери, знала глибину його морів, відчувала його потужну гравітацію. Вона також знала, що приховував його інший бік, який завжди в тіні. Ніхто, крім неї, не здогадувався, що темна, спустошена й одинока частина освітлювалася завдяки її світлу. Саме тому вона й здавалася такою тьмяною.

Але якщо космічні мешканці не знали про важливу роль Зірки, то жительці однієї водойми на планеті Земля все було добре відоме. Вона мріяла хоча б хвилиночку проплисти космічними просторами. Саме проплисти, бо за своєю природою рибка Пенні не вміла літати. Якою ж  мрійницею вона була! Про це знали всі мешканці її ставка. Часто за свою романтичну натуру їй доводилося потерпати від насмішок щуки, або ж плисти щодуху від розлюченого сома. Вони ніяк не могли збагнути її мрії – проплисти поміж зірками й дізнатися природу їхньої дивовижної яскравості. За таку чудернацьку мрію Пенні вважали дивакуватою й несерйозною фантазеркою. Вона все життя провела у пошуках пристрою, що мав допомогти їй дістатися найближчої зірки. Ну що за нісенітниці? Пенні добре знала історію зірки, яку в космічних просторах недооцінювали через тьмяність. Рибка, як ніхто інший, розуміла її та дуже хотіла подружитися. Однак її мрія залишалася лише мрією.

Про таку дивовижну фантазію знав ще один загадковий герой – Пернатий. Знав він про Пенні неспроста, адже його призначенням було виконувати найпотаємніші чудернацькі мрії жителів водойм. Хто саме призначив йому таке завдання вже й не дізнатися, бо Пернатий живе у нашому місті з часів його заснування. Цей дивовижний птах ширяв понад водою уночі, коли всі міцно спали. А вдень він стеріг стародавній Замок, який впродовж століть зберігає у своїй пам’яті історію всіх мешканців. Пернатий допомагав Замку детально записувати історію кожного жителя. Щодень вони проводили у бібліотеці й досліджували найчудернацькіші мрії місцевих фантазерів. Якось Замок натрапив на історію Пенні.

Мрія рибки здалася йому не лише чудернацькою, але й дивакуватою, тому Замок поспішив порадитися з Пернатим про те, як їй допомогти. Так птах довідався, що раз на рік, теплої літньої ночі над ставом спускається неймовірної краси Зірка. Вона не дуже яскрава, але відрізняється особливим сріблястим відтінком. Зірка, недовго літаючи над водою, зменшує свою яскравість так, що її майже не видно. Тоді вмощується в човник неподалік берега, пливе на середину ставу й тужливо дивиться у небо. У той момент її майже не видно, і лише чути тихеньку мелодію, яку вона наспівує. А на світанку Зірка здіймається й повертається до неба, залишаючи по собі тихенькі звуки дрібних дзвіночків. Саме з цієї зіркою Пенні могла б потрапити у космос та проплисти його просторами, – вирішив Замок. Пернатий на радощах поспішив до Пенні…

І так, щоранку вдивляючись в небесну далечінь, він роздумує над мріями, що з’являються у мешканців міста з ранішнім сонячним промінням і розчиняються у безмежних космічних просторах. Думки, з’являючись одна за одною, творять у його фантазії нові дивовижні історії. Але хіба ж це вигадка? Кому, як не цьому поважному будинку який століттями спостерігає за плином часу, відомі найпотаємніші мрії не лише жителів водойм, але й наші.

Оксана Ратушняк.