Цікаві місця Тернополя: першорядний готель «Подільський»

balasyny-01 balasyny-02 balasyny-03 balasyny-04 balasyny-05 balasyny-06 balasyny-07 balasyny-08 balasyny-09 balasyny-10

Є в Тернополі кілька будівель, що пережили війни, і які до сьогодні зберігають дух старовини. Вони можуть дуже багато розповісти про історію міста. Наприклад, готель «Подільський», потім перейменований на готель «Україна», розташований на бульварі Тараса Шевченка, 23, а на Міцкевича, 27.

Про те, що його історія пов’язана із культурним життям міста, свідчить і меморіальна табличка, на якій зазначено, що у тут зупинялися видатні діячі українського мистецтва: Іван Франко, Павло Тичина, Максим Рильський, Соломія Крушельницька, Марія Заньковецька, Микола Садовський, Катерина Рубчакова, Наталя Ужвій.

Із книжки «Тернопіль у плині літ» краєзнавці Любомири Бойцун дізнаємося, що збудували «Подільський» в 1890 році, інші прибудови датуються 1910 та 1928 роками. На свій час цей першорядний готель був «новітньою спорудою — гордістю міщан», адже «на початку ХХ століття готель мав власний водогін, центральне опалення, ванни, і навіть таку новинку як електричне освітлення, яке тільки впроваджувалося у місті. При готелі також була стайня та возівня. У 1910 році власницею «Подільського» стала Юстина Шидловська — одна із поборниць українського національно-просвітницького руху. Тоді ж Шидловськими збудовано і відкрито кінотеатр «Поділля».

У готелі розташовувалася кав’ярня «Болевард», яку любили відвідувати тернополяни. «Навіть у важкі роки Першої світової війни, коли в місті не вистачало муки, цукру, жирів і хліба, коли майже всі крамниці були зачинені, а в ресторанах годі було пообідати, тут можна було випити філіжанку чорної, або «білої» кави.

У книжці Ігоря Дуди «Тернопіль. 1540—1944. Історико-краєзнавча хроніка» читаємо, що в 1911 році «на початку січня в дворі готелю «Подільський» відкрито окремий будинок для стаціонарного кінематографа «Світязь» на 350 місць у партері і 62 — на балконі. На відкритті нового приміщення висвітлювали багато фільмів: художні — «Цигани», «Серце пробачить», «Моріц та його двійник», «Офіцер Софії», «Дебют у вар’єте» та документальні — «Сінгапур», «Рільництво в Тунісі», «Найновіші події в Європі». Програми змінювалися що три дні. Під час сеансів нашого кіно грала військова оркестра. Однак музиканти більше заглядали на екран, ніж у ноти, а тому фальшивили. Для глядачів створювали проблему широкополі дамські капелюшки, які жінки принципово не бажали знімати. З цього приводу Староство видало спеціальний указ.

Дітям і молоді до 16 років заборонялося дивитися фільми, визнані цензурою як невідповідні вікові. Гімназистам і студентам у мундирах не можна було відвідувати кінематограф після восьмої години вечора, навіть у товаристві дорослих. Згодом у цьому будинку розпочинав свою діяльність театр «Тернопільські Театральні Вечори».

Це — лише маленькі уривки з історії готелю, адже можна додати, що тут також зупинявся заступник голови Української Центральної Ради Дмитро Дорошенко, тут містилися урядові установи уряду ЗУНР. Але інші відкриття історії «Подільського» хай стануть персональними надбаннями.

Додам, що цікавий будинок і тим, що тут збереглося оригінальне оформлення, зокрема, привертають увагу маскарони в інтер’єрі та екстер’єрі.

Підготувала Анна Золотнюк.

Коментарі вимкнені.