У Тернополі живе Бог, – Наталка Доляк

Найбільше запам’яталось у Тернополі велика кількість пам’ятників і театр. Лише увійшла в зону театральної площі серце якось відразу впало кудись у п’яти. Будівля контрастує з площею і в цьому є дивна магія. До речі довго шукала Замок. Думала, що то має бути будівля не менш вражаюча ніж театр, але на жаль. Знайшла таки, навіть сфотографувалась на фоні. І ще Тернопіль дуже суголосний Вінниці, яку я люблю понад усе. Ваше озеро та набережна емоційно схожі на нашу набережну та річку Південний Буг.
Десерт Цицька в кафе Коза – такого я ніде раніше не бачила й не куштувала.
Тернополяни дуже тихі, культурні люди і їхній ритм життя досить розмірений – це мені імпонує. Таке враження, що в Тернополі живе Бог.
Хочу побажати, аби в Тернополі так і не з’явилось жодної вивіски російською мовою. Мене до речі це також вразило, бо я зазвичай часто буваю у столиці і вдома, то і там, і там суцільне “двоязиччя”, з перевагою в бік мови сусідів.
Обов’язково приїду до Тернополя влітку. Хочу побачити озеро без льоду й погуляти парком, крокуючи тихенько місточками (цього разу я то робила, але все було ще під сніговою ковдрою).