На Тернопільщині є унікальний музей Леся Курбаса – нашого земляка, який змінив світовий театр

«Звідси пішов у великі світи підкорювати театральне мистецтво»

Меморіальний музей-садиба видатного українського режисера, актора, публіциста, драматурга, теоретика і реформатора сцени діє в Старому Скалаті. Уже три десятки років він увіковічнює пам’ять про Леся Курбаса, який підняв український театр до європейських обріїв.


Саме Старий Скалат називають колискою геніального режисера. Тут у парафіяльному будинку діда (де тепер музей) – Пилипа Івановича Курбаса, настоятеля місцевої церкви, Лесь жив у період з 1893 по 1908 роки та з 1912 по 1914 роки. У цій хаті минули його дитячі та юнацькі роки, тут він здобував перші ази освіти, в 1907 році написав одну з двох своїх новел – «Сни», тут у нього народжувалися перші творчі задуми, він надихався мальовничою природою і захоплювався театральними ідеями. Звідси Лесь Курбас пішов у великі світи підкорювати театральне мистецтво і повернувся сюди через десятиліття. А 19 лютого 1987 року, до 100–річного ювілею від дня народження Леся Курбаса, в селі Старий Скалат Підволочиського району відкрили його музей-садибу.


Відкриттю музею передувала понад двадцятирічна праця науковців Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Вони вивчали архівні матеріали, періодику 20-30х років ХХ століття, проводили пошукову і збиральницьку роботу, листувалися з колишніми акторами «Березоля», друзями та однодумцями великого митця, які прагнули повернути Лесю Курбасу світове визнання.


Експозиція музею розміщена в п’ятьох кімнатах парафіяльного будинку, де мешкала родина Курбасів. Вона висвітлює життя та творчість Леся Курбаса, створення ним театру «Тернопільські театральні вечори», заснування та діяльність «Молодого театру», «Кийдрамте» і театру «Березіль». Окрема кімната музею розповідає про людей, які працювали з Лесем Курбасом на підмостках театральної сцени 20-30-х років ХХ століття. Висвітлюється діяльність Тернопільського академічного обласного драматичного театру ім. Тараса Шевченка від заснування до наших днів.


Раритетами музею стали книги з бібліотеки Курбаса (деякі з автографами), тогочасні театральні видання, обкладинки журналу «Барикади театру», афіші, програми, листи, макет до вистави «Джіммі Гіґґінз» (художник Вадим Меллер), оригінал перекладу драматичного твору – «Молодість» Макса Гальбе.


Вражають фотоматеріали й документи, які висвітлюють арешт, «слідство», суд, вирок, поневіряння в таборах і творчу діяльність навіть в ув’язненні.
На фасаді приміщення музею встановлено дві меморіальні дошки – на честь Леся Курбаса та його батька Степана Пилиповича Яновича-Курбаса.


За три десятки років меморіальний музей-садиба Леся Курбаса став справді скарбницею пам’яті великого митця.


У музеї постійно влаштовують виставки, читають лекції, організовують цікаві зустрічі–знайомства з театралами, мистецтвознавцями, шанувальниками творчості Леся Курбаса.
Наукові працівники закладу ведуть активну науково-просвітницьку роботу. Тісно співпрацюють з навчальними закладами, не тільки району, а й області. Організовують мистецькі години, тематичні екскурсії, читацькі конференції, присвяченні творчості Леся Курбаса та його учнів-послідовників. За матеріалами, які містяться у фондах музею, студенти пишуть і захищають свої курсові та дипломні роботи, а науковці черпають енергію та знаходять цінні скарби для написання наукових праць.


Щороку в приміщенні музею проводиться посвята в студенти першокурсників театральної кафедри інституту мистецтв Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, гостинно зустрічають учасників всеукраїнського фестивалю молодої режисури «Тернопільські театральні вечори. Дебют», засновником якого був наш земляк Михайло Форгель.


Екскурсії в музеї-садибі – то цікава і захоплююча подорож сторінками складного і багатого на творчі здобутки шляху великого митця.
Цінним скарбом музею є книги відгуків. Щороку музейну арку переступають більше 5 тисяч відвідувачів. Тут залишили свої автографи Олесь Гончар, Іван Драч, Неллі Корнієнко, Лесь Танюк, Анатолій Матвієнко, Валерія Врублевська, Дмитро Павличко та багато інших. З великим задоволенням відвідала гостинний дім американка українського походження, співзасновниця міжнародного товариства Леся Курбаса в Нью-Йорку, режисерка, американська письменниця – Вірляна Ткач.


«Тврчість Леся Курбаса безсмертна, як безсмертний народ, який його народив і якому Курбас віддав своє життя, тим обезсмертив себе. Геніальна творчість Курбаса – це те джерело, до якого будуть припадати всі наступні покоління у важкі та радісні години. Хай цей музей стане тим осередком, звідки почнеться широке вивчення і засвоєння спадщини Курбаса, без якої український театр існувати не може. Творчість Курбаса жива, вона мусить бути засвоєна нами і стати нашим хлібом насущним. Хай святиться ім’я великого Курбаса!» – написали актори Львівського академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької.


Ці відгуки, щирі слова шани геніальному митцеві можна продовжити і написати цілу книгу. Вони залишаються як історія для майбутніх поколінь, а музей чекає нових гостей для захоплюючих подорожей.

Оксана КОВЦУН,
директорка меморіального музею-садиби Леся Курбаса.

Наш День

Коментарі вимкнені.