Пережила Голодомор та Другу світову війну: жителька Тернопільщини відзначила 100-річчя

“Я проживала з родиною, а зараз я живу сама. Були діти, вийшли заміж, влаштувалися на роботу. Захворіли і повмирали. Я залишилася сама”, – каже жінка.

Береза каже, була одружена двічі. Народила четверо дітей, має 5 онуків, 5 правнуків та праправнучку. Жінка розповіла, що наймолодша дочка померла два місяці тому.

Степанія пригадує, як в юності допомагала брату, який був воїном УПА. Вона розповіла, що носила їжу і листи до лісу де був табір.

У 1944 році батьків і брата вислали до Сибіру. Сестра зникла безвісти. Тоді Степанії було 23 роки. Хату, в якій жила сім’я, спалили. Тоді влаштувалася на ферму, щоб заробити гроші на житло.

“Працювала 20 років дояркою, а пізніше працювати я вже не могла. До пенсії працювала на свинарнику”, – каже Береза.

Найстарша онука Галина Суміславська відвідує бабусю тричі на тиждень. Вона розповіла, що 5 років тому Степанія травмувала ногу, тому не може ходити. Зараз жінку доглядає соціальна працівниця.