Як на Тернопільщині відзначають Івана Купала: звичаї і традиції цього свята

7 липня православні відзначають Різдво Івана Хрестителя (Предтечі), котрий пророкував пришестя Христа, хрестив у водах річки Йордан багатьох людей та самого Спасителя. Ісус Христос казав: «Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя». Це найбільший святий після Діви Марії.

За старим календарем на 7 липня припадав літній сонцестій, або сонцеворот – найдовший день року. А ніч на 7 липня була найкоротшою. Саме тоді вшановували бога молодості і краси Купайла. А як відзначають це свято на Тернопільщині? Поспілкувавшись із жителями деяких районів області, ми це з’ясували.

Зараз календар змінився і сонцестій припадає на 22 червня, тому дехто справляє свято Купайла за старим календарем – 7 липня, а інші взагалі відзначають на два тижні раніше, коли день і справді є найдовшим.

Купальська ніч – найчарівніша ніч у році. Перед нею дівчата плетуть вінки, а хлопці встановлюють на галявині купальське дерево – Купайлицю (велику вербову гілку). Дівчата прикрашають Купайлицю стрічками, квітами, співають пісень.

Купальське дерево – це символ дівочості. Навколо нього водять танці та хороводи. На світанку кожна дівчина забирає з собою по уквітчаній галузці з того дерева. Якщо ту гілочку покласти під подушку перед сном, дівчині присниться суджений.

Існує традиція, крім Купайлиці, робити Марену – опудало жінки

Біля неї ставлять опудало Купайла з соломи і водять хороводи коло них. Наприкінці святкування Купайла Марену спалюють або топлять. У деяких регіонах Мареною називають дерево-Купайлицю і теж топлять його.

Після цього дівчата тікають від хлопців до води, щоби поворожити. Вони пускають у річку свої вінки, на які кріплять свічки, і дивляться, куди попливе. Якщо закрутиться на місці значить доведеться ще рік дівувати, якщо пристане до дальнього берега – візьмуть заміж у далекі краї. Хлопці тим часом нижче за течією намагаються впіймати дівочі вінки. Хто зловить вінок коханої – буде мати з нею щастя.

На Купала обов’язково розпалюють вогнище, через яке хлопці й дівчата перестрибують парами. Якщо під час стрибка не розірвуть руки – будуть разом щасливі.

 

На Тернопільщині традиція святкування Івана Купала вже повільно відходить

«У мене в Борщеві цього свята вже не відзначають. Інколи ми просто виходимо із 6 на 7 липня десь у парк. Проте декілька років тому в мальовничому селі Стрілківці відбувся фольклорно-обрядовий фестиваль «Купальські роси», де проводились гучні забави, плели вінки, перестрибували через магічне багаття. Напевно, тільки тут вшановують народні традиції та звичаї.

Свято розпочалося надвечір, із плетінням віночків, коли сонце вже заходило за обрій із плетінням віночків. Цей ритуал особливий саме цього дня. На фестивалі було багато гостей, співали різні ансамблі, проводились конкурси, де переможці отримували грошові сертифікати. Цікаво було й поспостерігати за тим, як танцювали з віночками.

Купальська ніч  сповнена таємниць. Під час фестивалю сільська молодь відтворила купальський обряд прикрашання Марени, запалення купальського багаття. Разом із керівниками громади багаття урочисто запалювали молоді парубки села. Після цього усі вирушили до річки, де дівчата пускали віночки на воду. З 2017-го в тому селі щороку відзначають Івана Купала і надіємось, що цей рік винятком не буде, – розповіла жителька Борщева Ілона Гуляк.

Якщо у купальський вогонь кинути полин – проси чого хочеш, усе збудеться

Купальська ніч – особлива. Рослини цієї ночі розмовляють між собою і навіть переходять з місця на місце. Зілля, зібране цієї ночі, має особливі властивості, тому знахарі та чарівниці до ранку збирають собі рослини для ліків і чарів.

 

Але головна рослина цієї ночі – папороть. Бо на ній розквітає небачена квітка, і хто зірве її – розумітиме мову звірів і рослин. Сміливі хлопці й дівчата йдуть до лісу шукати чарівної квітки, хоч знають, що її охороняють нечисті сили.

 

Рівно опівночі папороть розцвітає на одну-єдину мить. Її потрібно швидко зірвати, сховати за пазуху і бігти додому. Головне – не обертатися, бо нечисті будуть лякати і намагатися квітку забрати.

– У моєму Волочиському районі Івана Купала відзначають щороку. Я найбільше пам’ятаю 2017 рік. У селі Шмирки спеціально організували святкування з відтворенням українських звичаїв і традицій. Поспостерігати за цим дійством прийшли не лише молодь та діти, а й досить поважного віку гості. Виступали різні колективи художньої самодіяльності, усіх пригощали морозивом та ковбасками від благодійного фонду народного депутата С. Лабазюка, а для найменших гостей від фонду – повітряні кульки, розваги на батутах. Також усі безкоштовно вгощалися варениками, пиріжками, рибною юшкою, солодкою ватою. До 2017 року такого чудового свята ще ніхто не організовував, але потрібно слідувати традиціям, не втрачати українського духу.

У селі Вочківці також організовували схоже гучне обрядове дійство. Святкування його розпочалося ще з Дня села. Під час заходу жителі району дізналися багато про повір’я та звичаї, які пов’язані зі святом Івана Купала. Дівчата змагалися між собою у плетінні віночків, які згодом пускали на воду в надії знайти щире кохання. Родзинкою стали співочі номери усіх старостів громади, які зі щирою душею відтворили атмосферу справжнього купальського свята, – поділилася святкуванням у своєму районі Уляна Вержбіцька.

Велика роса на Івана – буде врожай огірків та горіхів

 – А у нас на Лановеччині також це свято відзначають. Для того, щоби зобразити його традиції, у с. Гриньки часто організовують різні фольклорні свята. У 2019 році влаштували дійство «На Івана на Купала». Під час заходу виступали різні колективи. Після цього на місцевому озері дівчата спускали власноруч сплетені вінки та запалювали вогонь. Свято проходило, даруючи всім присутнім гарний настрій та позитивний заряд бадьорості. До речі, цього року, 6 липня, біля лановецького ставу наша міська рада організувала театралізоване дійство, присвячене святу Івана Купала. Досить цікавою була програма. Одягали дерево Марену, вели навколо нього хороводи, а потім традиційно запалювали вогнище та пари через нього стрибали. Я на такі дійства обожнюю ходити, тому мені досить сподобалось спостерігати за всім, що відбувалося, – сказала Іванна Рикун.

Як приготувати куліш із салом та грибами

Попри те, що Купала припадає на Петропавлівський піст, за традицією страви у ці дні можна було присмачувати салом. Куліш із салом – проста і поживна страва. Найкраще її готувати просто неба на багатті під час походу або прогулянки – тоді особливо смакуватиме. Якщо ви впевнено почуваєтесь біля вогню, можете упоратись із кулешем самостійно, якщо ні – попросіть допомоги у дорослих.

Поставте казан на вогонь і вкиньте туди порізане кубиками сало. Коли воно пустить достатньо смальцю, добавте цибулю. Часто помішуйте, оскільки вона може пригоріти. Коли цибуля зарум’янилася, додайте гриби. Як тільки вони підсмажаться наполовину, налийте у казан води, спеції і піддайте вогню, щоб якнайскоріше закипіло. В окріп сипніть пшона, закрийте кришкою і потримайте над вогнем протягом 10 хвилин. Потім відставте казан на край, щоби куліш дійшов, але не пригорів. Як вивариться вся вода –  страва готова.

Якщо ви не дуже голодні, можна дати кулешу настоятися пів години. Але можна їсти і просто з вогню, але обережно, оскільки гаряче.

Ой на Івана, на Купала,

Ой на Івана, на Купала,

Вийшла Марія, як та пава,

На неї хлопці зглядаються,

А зачепити стидаються…


Джерело: Тижневик “Номер один”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *