У тернопільській «Самопомочі» бачать тріску, але не помічають колоду

Передвиборна істерія у Тернополі помалу набирає обертів. І хоча переважна більшість птахів цими днями летить на південь, до нас прилетіли перші ластівки чорного піару і перші газетні качки. Їх ще не так багато, але у декого з кандидатів уже не витримали нерви. Так, Тарас Пастух звернувся до суду з проханням захистити його честь, гідність і незайману репутацію. Цікаво, що той, чиє крісло пан Тарас прагне зайняти, також колись намагався добитися у Феміди захисту від безпідставних, на його думку, звинувачень. Як бачимо, Пастух ще не переміг, а вже взяв на озброєння деякі методи свого можливого “папередніка”.
Тим часом на захист свого кандидата піднявся і міський осередок “Самопомочі”, розтиражувавши ціле звернення до тернополян. Повністю повторювати не буду, тому що мені особисто кинулись в очі лише кілька моментів. Як от, наприклад: “За підрахунками організації, на спроби дискредитації Тараса Пастуха уже витрачено близько мільйона гривень”. Чи: “Щодо розповсюдження ще одного примірника певної газети накладом понад 60 тис. примірників”…
А я вчора, повернувшись з роботи витягнув зі своєї поштової скриньки газету саме цієї партії і там у вихідних даних дуже дрібним шрифтом, настільки дрібним, що боюся помилитися, але все ж здалося мені було написано – 500 000. І йшлося у цій макулатурі про те, як багато Пастух зробить для Тернополя і його жителів, кому допоможе, про кого не забуде, кого підтримає, кому руку подасть, кому і плече підставить, а кого і закриє своєю широкою, дужою спиною у скрутний час.
Я не знаю скільки коштує друк одного примірника такого “бойового листка”. Але якщо рахувати навіть по гривні, то вийде, що “Самопоміч” витратила півмільйона на піар лише за тиждень. Не знаю також, як там в інших мікрорайонах, будинках і під’їздах міста, але якщо проаналізувати лише мою поштову скриньку, то саме ця партія витрачає найбільше коштів на друковану продукцію.
І це тоді – далі знову цитую витяг зі слізного звернення “Самопомочі”: “У час, коли громада міста всіляко допомагає військовим, люди думають, як пережити зиму і оплачувати непомірні рахунки за газ, витрачаються сотні тисяч гривень на тиражування абсурдної брехні та наклепів”.
Як бачимо, декому муляє тріска у чужому оці, зате колоду у своєму – вперто помічати не хочуть.
Андрій Березовчук