Спілкування між військовими та цивільними. Як знаходити спільну мову і не звинувачувати один одного

Війна це не лише військові та цивільні. Між ними стоять сім’ї військових, люди котрі балансують між фронтом і тилом.

Напруженість в суспільстві завжди була. В наш час це дві сторони, з одного боку — це дівчата/дружини військових котрі стресують, не сплять, бояться за своїх чоловіків та вирішують всі виклики самі, з іншого — цивільні, котрі не розуміють всю ношу, що звалилась на дружин/дівчат.

Як зменшити напругу, «згладити» кути у спілкуванні між цивільними та «військовим»?

Повага, розуміння та підтримка. Ці три аксіоми котрі посприяють зменшенню конфліктної атмосфери. Можна завжди запитати «як ти?». Чим ближча людина, тим більше можна запитати та дізнатися стан. Або просто запропонувати свої обійми та сказати, що ти завжди поряд.
Думайте перед тим, як сказати та кому.

 Наші головні рекомендацій для цивільних:

 Не роздавати не проханні поради.
 Не говорити “не переживай”, “не плач” і тд, це знецінення.
 Ні в якому разі не говорити “а навіщо ти його туди послала?”, “а скільки людей він вбив?”, “а скільки грошей у тебе?” і всі подібні вислови, вони некоректні та неетичні.
 Не дізнаватися про дислокацію, розташування підрозділу, чим займається і що буде робити найближчим часом, бо це небезпечно, в першу чергу, для військового.
 Не порівнювати свою ситуацію з їхньою. Жінка у котрої чоловік 2 тижні не виходить на звʼязок може агресивно відреагувати якщо сказати, що вам не телефонує 2 день ваш не мобілізований хлопець.

АЛЕ

 Запитувати: «Як ви?», розділяючи з дружиною військового її складну ситуацію і показувати свою щиру зацікавленість без перебільшення.

Декілька наших порад для дружин військових:

 Намагайтеся не сприймати все на свій рахунок.
 Якщо вам не приємно, то скажіть про це та можете змінити тему розмови.
 Говорити про свої почуття і страждання, не тримаючи їх в середині, щоб цивільні бачили й розуміли інший бік повсякденного життя в країні.
 Коли емоції беруть верх саме просте, що можна зробити — глибоко та повільно дихати.
 Розвивати саморегуляцію. Існує безліч літератури та тренінгів на дану тему.

АЛЕ

 Памʼятати! Більшість цивільних людей не мають ваш досвід і ім складно відповідно реагувати на ті чи інші слова про війну й ситуації з вашим чоловіком на фронті. Перш ніж різко відповідати чи закриватись у собі, спробуйте пояснити, що саме таким є сьогодення дружини військового.

Зберігайте собі поради й рекомендації, щоб у потрібний момент ними легко скористатись. Ті, що чекають, та всі інші, хто живе поруч можуть порозумітися між собою, якщо спільно докладуть зусиль і потурбуються про життя після війни.

Підтримка дружин захисників “Я.Є.”