«Щодня здаєш виручку 180 грн. власнику, решта – твоє», – як заробляють таксисти у Тернополі

Гості Файноміста часто заздрять його жителям через цінову політику таксі-послуг. Наразі мінімальний проїзд – 20 гривень. Насправді, за п’ять хвилин поїздки часом можна надивитися\наслухатися стільки, що миттю пересядеш на пішохід-транспорт.

Суботній дощовий ранок. Не встигаю до пункту призначення. Плюс: підбори, а до зупинки далеченько. Ремарка: автор цих рядків, здається, має дар оселятися в домі, який завжди знаходитиметься якнайдалі від зупинок громадського транспорту. Так от, розкошелилася на таксі. За чотири хвилини приїхав синенький «Жигуль» №7 з канторки «Євротаксі».

З віконця дверей біля водія на територію нашого будинкового прибиральника плавно впала непогашена зоря-цигарка. З ранкової сонності мало бажання не почала загадувати. Хтось бронхітно прокашлявся. Хтось – це жінка за кермом. Я – сідати, а вона рушає перед носом. Каже: «Розвернуся». Фігня, шо дощ мене поливає, як дбайлива господиня капусту в полі. Коли я таки стала пасажиром цього таксі, жінко-водій чогось почала дико сигналити. «Надто чутливий сигнал», – каже. Я собі зразу уявила сотні острьомлених облич інших пасажирів, які вперше дізналися, що їхню мандрівку очолюватиме Вона.

– Якось поклала руки на кермо і заснула, то як засигналю – мало не померла від страху! – починає довгу таксистську розмову водійка.

– Хоч не під час руху Вас сон застав? – спантеличено запитую, подумки наближаючи свій пункт призначення.

– Нє, Ви шо! То я так, задрімала, очікуючи на пасажирів.

Вумен-деталь “Жигуля намбе севен”: в лівих дверцятах на задньому сидінні ампутовано ручку для виходу. «Ті пасажири такі розсіяні, можуть вийти оперативненько на проїжджу частину, потім давай свідчення паталогоатому. Воно мені тре?». «На дорозі» мій керманич уже два з половиною роки. Професію порадила обрати колєжанка, яка вже таксувала (певно, та брюнетка в шубі і в накуреній машині, – ІМХО) .«Мене завжди приваблювали чоловічі професії, – поділилася сокровенним жінка за кермом. – Однак, ніколи не сподівалася, що зможу влаштуватися таксистом. Хоч і народилася\жила в Тернополі, всіх доріг напам’ять не знала. Бо головне у роботі таксиста: навіть не мати машину, а вивчити вулиці. Для цього на початку тре попрацювати три місяці в фірмі «ТТ», а звідти можна стукати з питань роботи в любі двері».

Заробляють тернопільські таксисти, на кшталт цієї, від 300 до 500 українських доларів за добу. Графік – добу через добу: важко, але звикла. «Щодня здаєш виручку 180 грн. власнику, решта – твоє», – розповіла таксистка.

Далі була пікантна історія як власник фірми, де працює жінка-водій, приревнував її до свого брата. Нічого цікавого насправді, і мені вкрай не хотілося то слухати. Але кому зараз легко?

Ірина ЮРКО

Фото здибане в Інтернеті.