Тернопільщина труїться хімікатами

Так у Серединцях Зборівського району виник один з двох, які є на сьогодні в області, транзитних складів для тимчасового (хоч ніхто не знає, скільки саме часу) зберігання тих не відомо коли випродукованих хімічних засобів. Протягом зими бочки про себе особливо не нагадували. Але з настанням теплої погоди почали запах виділяти. І що тепліше, то сильніший він. Що ж буде, коли настане справжня спека? Та й час надійде тік до жнив готувати. Страшно уявити, що хліб нового врожаю доведеться звозити там, де отрута лежить. Питання вже обговорювали на комісіях районної ради. Крім того, що бочки не забирають стільки часу, місцеву владу «дістало» ще одне: на тому складі під відкритим небом нема жодного кілограма отрути із Зборівського району. То чому мають нюхати ті «аромати» жителі Серединців? Поки що райрада до жорстких заходів не вдається. Та коли отруту не вивезуть найближчим часом, поставить питання про те, щоб забрали її в ті села, звідки привезли.

Хто й коли «ощасливив» Тернопілля цією мерзотою, скільки часу вона ще в нас буде? По відповіді на ці запитання я звернувся до Державного управління з охорони навколишнього середовища в області. Тут розповіли таке. У кількостях, що значно перевищували розумні межі, хімічні засоби захисту рослин завозили в область у радянські часи. Промисловість працювала, звісно ж, ударними темпами, виконувала й перевиконува виробничі плани. А головам колгоспів доводили завдання із закупівлі хімікатів та внесення їх у грунт. Від закупівлі керівникам господарств дітися було нікуди — платили гроші з колгоспних кас і завозили хімікати. При цьому добре розуміли: коли внести в грунт таку їх кількість, то користі від цього не буде. Так само, як від ліків, коли б їх приймати не в тих дозах, які медики приписали, а в більших у кілька разів. Тож голови колгоспів справно звітували, що все внесено, а насправді ховали отруту по складах чи давали вказівку закопувати в землю. Ось вона тепер і «вилазить».

Торік в області вирішили, як то кажуть, проблему закрити. При облдержадміністрації створили робочу групу. З державного фонду охорони навколишнього середовища виділили 1 мільйон 469 тисяч гривень, з обласного — 657,3 тисячі. Виконавцем робіт стало ДП «Національний центр поводження з відходами». Його працівники перезатарювали отруту й вивозили на перероблення до Польщі.

Виділені кошти освоїли, вивезено 94,5 тонни не придатних для використання хімічних засобів захисту рослин. Та з’ясувалося, що їх у нас більше, ніж порахували торік. Залишилося ще 23 тонни 156 кілограмів. Ця хімія зберігається на вже згаданих двох транзитних складах та ще в кількох селах. Її запахи відчувають, зокрема, жителі Богданівки, що в Підволочиському районі. Склад там без даху та без стелі, а в ньому — гора пляшок з отрутою. У сільраді кажуть, що взимку не могли їх вивезти, бо примерзли. За теплої погоди запахи чути то в одному кінці села, то в іншому, залежно від того, куди вітер дме.

На що сподіватися людям? На другий етап вивезенні цієї хімії. Обласна рада вже виділила на це 520 тисяч гривень. Тепер усе залежить від того, на коли «Національний центр поводження з відходами» включить нашу область у план робіт, адже це підприємство по всій Україні працює. А оскільки ціни зростають практично на все, зокрема на пальне, то виникають цілком реальні побоювання, що виділених 520 тисяч тепер не вистачить. Невже доведеться чекати третього етапу вивезення?

Крім того, ніхто не може сказати, чи всі місця, де лежить отрута, вже відомі. Можуть виявлятися нові.

М. ЛУКАШКЕВИЧ, «Вільне життя плюс»