Проти тернопільських сільськогосподарських підприємств готують диверсії

Така думка виникла у посадовців з огляду на ситуацію з захворюваністю тварин. Україною кочують дві небезпечні недуги – африканська чума та нодулярний дерматит. У випадку цих недуг вбивають не тільки хвору тварину, а все поголів’я у радіусі трьох кілометрів. Тож як би українські фермери не дбали про безпеку на власних комплексах, від лиха вони не застраховані.

Одне порося ставить хрест на всьому господарству

Африканська чума свиней – це вірусне, дуже заразне захворювання свиней, яке проявляється лихоманкою, крововиливами, запальними та іншими змінами в різних органах. Захворювання відзначається також високою смертністю тварин.

Під час останньої селекторної наради під головуванням першого Віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва ветеринари озвучили страшну статистику. Протягом серпня 2016 року в дев’яти областях країни зафіксовано випадки африканської чуми. Оголошено 48 неблагополучних пунктів. В Україні лише чотири області залишилися чистими від африканської чуми. Серед них Тернопільська та її найближчі сусіди – Львівська, Івано-Франківська та Закарпаття.

– Щоб ви розуміли, чим це нам загрожує, поясню. Якщо в господарстві від захворювання помирає тварина, експерти ставлять циркуль, окреслюють коло радіусом три кілометри і в цих межах усіх свиней знищують безкровним методом. Їх спалюють або закопують у землю глибиною не менше 2 метрів. Після цього на 28 днів накладається карантин. Далі, протягом року, в цьому господарстві не можна займатися тваринництвом. Якщо у межі цієї території попадає свине господарство, то шансів у нього практично немає. Коли вибити всіх поросят і на рік закрити господарство, то на ньому можна ставити хрест, – розповідає в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Володимир Богоніс.

Вчені прогнозують протягом вересня виникнення ще 70 неблагополучних пунктів стосовно захворювання на африканську чуму. Щоб ліквідувати один неблагополучний пункт, потрібно близько 20 млн. грн. Для порівняння: на цілу ветеринарну службу на рік виділено 18 млн. грн.

Проблему визнають і аграрії Тернопільщини.

– Наприклад, у мене невеликий свинокомплекс на 5,5 тис. голів одночасного утримання, – пояснює підволочиський аграрій Олег Крижовачук. – Керівник цього підрозділу, коли завгодно, може прийти до працівників додому і перевірити, чи немає в них на господарстві тварин. Річ у тім, що умовами договору передбачено, що наші працівники не мають права утримувати поросят чи допомагати по господарству сусідам, які мають тварин. На свинокомплекс люди не мають права зайти з м’ясом, салом тощо. На територію працівники заходять у спецодязі. А заїжджати туди взагалі заборонено. Навіть якщо привезли корми, то машина стоїть надворі, а до неї під’їжджає трактор і забирає вантаж. Але яка з цього користь? У мене можуть бути ідеальні умови щодо утримання тварин. Але якщо у когось в селі захворіє порося, у мене виб’ють все господарство.

Області бракує вакцин та ліків

Друга проблема – нодулярний  дерматит, який зустрічається у великої рогатої худоби. Це вірусна інфекційна хвороба. Якщо нею хворіє бодай одна корова, то вибивають усю ферму. Єдине, що трохи полегшує ситуацію, – проти нодулярного дерматиту є вакцина. Її виробляють дві країни – Південна Африканська Республіка та Ізраїль.

Як запобігти поширенню захворювань тварин, спеціалісти досі не знають. Розглядають різні варіанти, серед них встановлення блокпостів.

– Може, сьогодні краще знайти у кожному районі по 10-20 тис. грн. для облаштування пропускного пункту і змусити працівників Міністерства внутрішніх справ забезпечити порядок, щоб наші хлопці хоч обприскували колеса автомобілів. Це оптимальний варіант, – каже Олег Крижовачук. – Бо водії з возиками їздять по всій Україні, з області в область . Хтозна, в яких господарствах вони були.

Втім реалізувати такі заходи у повній мірі в області, на жаль, не можуть. На заваді – правовий нігілізм.

– Річ у тім, що область не оголошено неблагополучною, тому у нас немає документальних підстав розміщувати блокпости, – каже Володимир Богоніс. – У деяких областях рішенням адміністрації на всіх виїздах встановили дезбар’єри. Та для їх відкриття потрібно багато дозвільних документів. У тому числі від дорожньої служби, адже потрібно змінювати розмітку, дорожні знаки. Оптимальний варіант – наділити поліцію повноваженнями зупиняти вантажі і спільно з ветеринарним спеціалістом проводити перевірку.

У колах представників агросектора припускають, що ситуація з поширенням захворюваності є нічим іншим, як диверсії проти сільськогосподарських підприємств. Зважаючи на обставини, Україна може дуже швидко потрапити у чорний список експортерів продуктів рослинництва та тваринництва. Тоді економічна блокада їй забезпечена.

– Єдине, що експортує Україна у великих обсягах, – продукти сільського господарства. Якщо на країну накладуть карантин, то ми не зможемо експортувати нашу продукцію. Питання не тільки у тваринництві, світ не захоче купувати ні нашого зерна, ні кукурудзи – нічого, – відзначив Володимир Богоніс.

Проблеми у сфері тваринництва виникають не тільки через поширення небезпечних захворювань, а й недофінансування служби, яка проводить профілактичну та лікувальну роботу в цій сфері. На сьогодні ветеринарна служба фінансується виключно з обласного бюджету. Майже всі передбачені кошти витрачають на оплату праці, тому такий бюджет ветмедицини називають бюджетом проїдання. Більше того, виділених грошей не вистачає навіть на ці потреби. А тому при формуванні бюджету служба просила додаткових чотири мільйони.

– З обласного бюджету на фінансування ветлікарень на перше півріччя виділено понад 8 млн. грн. З них 6,7 млн. грн. – заробітна плата. У 2015 році на фінансування закладів ветеринарної служби було виділили 21 млн. грн. У нас було 783 штатних працівники. Ми вивільнили близько 80 штатних одиниць. У 2016 році профінансовано 18 млн. грн. Через дефіцит коштів вивільнено ще 200 штатних одиниць. Перед нами стояв вибір: або перевести працівників на 0,5 та 0,25 ставки, або скоротити. Річ у тім, що жоден із кваліфікованих працівників не буде працювати за 0,5 ставки, вони просто залишать службу. Тому ми прийняли рішення про вивільнення працівників пенсійного віку та тих, хто показував нижчі результати роботи, – каже Володимир Богоніс.

На даний момент у службі працює 518 осіб. З них 130 у регіональній лабораторії. До мінімуму скоротили працівників міжрайонних амбулаторій. Залишили по двоє людей, аби у випадку загибелі тварини можна було на місці провести дослідження, а не везти її у Тернопіль.

Ветлікарні займаються проведенням щеплень та вакцинацій від сказу, дослідженням на лейкоз, туберкульоз, бруцельоз. У їх структурі залишилося від 13 до 20 осіб. Це критичний мінімум. «Наприклад, візьмемо Зборівський район. Там 92 села. Зважаючи, що в лікарні 12 працівників, то на кожного з них припадає по 8 сіл. Протяжність району велика. Лікар фізично не зможе забезпечити контроль у цих населених пунктах», – стверджує пан Богоніс.

Ще гіршою видається ситуація з забезпеченням служби медикаментами. На їх закупівлю у цьому році передбачено 27 тис. грн.

– Для того, щоб з телиці виросла корова, необхідні ліки. Для 200 телиць медикаментів потрібно на 5 тисяч євро, а тут 27 тис. – на цілу область. Куди і до кого має звертатися бабця, у якої захворіла корова? Треба щось робити, бо я вважаю, що ті, хто сьогодні займається тваринництвом, – фанатики. От подивіться, скільки в області сільгосппідприємств і скільки з них займаються тваринництвом. Дожилися до того, що в нас є окремі райони, де немає жодної корови, – стверджує Олег Крижовачук.

Раніше держава виділяла кошти на протиепізоотичні заходи, а саме вакцинацію проти сказу. Донедавна були антигени для дослідження на лейкоз, туберкульоз, бруцельоз. На даний час, у зв’язку з реформуванням галузі, жодної копійки у цьому році не виділено на ці потреби. Півроку служба протягнула на залишках попередніх років.
Джерело: Тижневик “Номер один”