Коротка (анти)екскурсія Теребовлянщиною

Притчею во язицах, а заодно однією із найвідоміших пам’яток Теребовлі для туристів, на рівні із віадуками та фортецею, є дорожній знак, котрий можна здибати в середмісті біля мостів через Гнізну. Знаковість його полягає в тім, що табличка ся повідомляє про складність вибору, якщо маєте намір вибратись з Теребовлі, бо вона наче втрапила до оточення.

Про троїсте роздоріжжя, до котрого явно доклався нечистий. Прямо поїдеш – до Сатанова втрапиш. Направо звернеш – в Чорткові опинишся. Ліворуч рушити наважишся – нічого кращого не очікуй, бо до Тернополя прибудеш. При тому, якщо раптом маєте сумніви, що тракт на вобласть якийсь лихий, то в селищі Дружба, по старій дружбі, вас попередять, що по дорозі стрінете село Воля, котре ніби натякає, що ви поки на свободі. А далі – Тернопіль.

Але й без цього всього життя в Теребовлі не стає особливо безпечнішим та святішим, бо з усіх-усюд тут підстерігають різні спокуси, чигають загрози та підлість, мов платіжка за комуналку холодного зимового місяця. 

Найвідоміше перехрестя району зветься Гола Баба. Дорогою до нього вас перестрінуть ВАРВАРИнці. Як не затрусите від них штанками вже біля Струсова, то втрапите у полон Заздрости. В

просторі між Золотниками та Вербівцями за вами неодмінно зачнуть золоті верби рости. Трапитися се може, як не від хмелю в Хмелівці, то од зради в РОМАНівці.

Чотири із десятка найвищих горбів краю звуться Лиса Гора, тому будьте готовими, що вам щось підсиплють в Зеленчу, що аж здрібнете, мов Аліса по дорозі до Малова. А як будете чинити опір місцевим відьмам, брикатись в Брикулях, то вас чекають Кобиловолоки.

Вас спокушатимуть златом в Багатківцях й спробують обдерти як липку в Деренівці. Лиш би не пошилися в дурні у Лошневі. Якщо після цього всього відчуєте, що потрохи того вже, тю-тю, то вас радо прийме Тютьків. Ну і Буданів, куди без Буданова?

Врешті, замість живої води вам подадуть Маловоди, Гниловоди, тільки будьте з тим обережними, бо в районі цілих дві Могильниці. Аби не заталяпатися у цьому всьому – треба виконати нехитрі ритуали: підгайдати штанки в Підгайчиках, сказати “Ми cool” у Микулинцях, заспівати ОЕшної “Сосни” в Соснові й не бурчати в Бурканові. Тоді все налагодиться десь під Ладичином, можна буде посмакувати ягід та послухати хрущів у Вишнівчику, побавитись із котами в Котузові та провідати Дракулу в Кровінці. На десерт ви отримаєте трохи любові в Ласківцях. І як все це зможете відбути, то слава про вас полине по цілому світі навіть з Долини.

Тож розумієте, що життя в Теребовлі та околицях, то не тільки випробування, а й цілий епос. Врешті, в самому місті справи не менш цікаві. Тут є передмістя Сади, чию назву помилково виводять від іменника, замість того, аби розуміти, що пішла вона від дієслова. Але є в Теребовлі і Волиця, тож у кожнім житті та просторі є трохи місця і для Садів, і для Волиці, а часом вони виявляються єдиним цілим.

Джерело: Nazariy Zanoz у Facebook