«Гроші в каси — мистецтво в маси»: Дзідзьо переглянув свій фільм з тернопільським глядачем

Здійснилася мрія Михайла Хоми (сценічне амплуа – Дзідзьо) – у прокат вийшов його повнометражний фільм. І вийшов гонорово – одразу побивши рекорд: станом на 6 вересня, фільм “Dzidzio Контрабас” режисера Олега Борщевського перевершив усіх в українському кіно за кількістю глядачів у кінотеатрах. Касовий збір за перший тиждень – 7 700 000 грн., які заплатили 102 000 глядачів. Ця комедія стала однією з восьми фільмів, які взяли участь у відборі на висування фільму від України на премію “Оскар”.

На спільний перегляд фільму “Dzidzio Контрабас” вчора в Тернопіль прилетів “живий” Михайло Хома, учасники знімальної групи, продюсер. Фанати чисельно зустріли митців у кінотеатрі “Сінема Сіті”. Перед показом Михайло з колегами роздавали автографи, фотографувалися. У кількох конкурсах тернополяни виграли призи від кінотеатру. “На десерт” глядачі отримали безкоштовні порції попкорну.

Серед чисельної публіки глядачів у кінотеатрі виділявся хлопчик, перевдягнений в Дзідзя. Це – 9-річний Денис Осадца, учень Тернопільської школи №20.

– Я вже не вперше так вдягаюся, – розповів “Погляду” Денис. – Коли лише дізнався про Дзідзя, його образ мені дуже сподобався. Вирішив бути схожим на нього. У мене тепер навіть голос, як в нього. З цим образом комедійного дідуся мене запрошують виступати на весіллях, інколи навіть тамадою. Сьогодні очікую переглянути файну комедію від Дзідзя і добре повеселитися.

Представлена стрічка – народна комедія. Про музичні інструменти тут не йдеться — слово “контрабас” скорочення від “контрабандист”. “Це не голлівудське кіно, і не європейське, а наше, українське, таке, як наші дороги, – сказав Дзідзьо в Тернополі. – Не шукайте тут підтекстів і “тарганів”. Просто дивіться, підтримуйте своє! З тою командою (показує на колег, – ред.) хочу навчити вас ходити в кіно. Люди, п`ять років тому я собі сказав: всю музику я купляю, фільми купляю, програму для студії звукозапису купляю. Мої колєги казали “Ти дурний, Дзідзь, дивись, то лежить безплатно, бери!”. Але я почав сердитися. Треба починати з себе – бути культурними людьми (М. Хома має на увазі потребу платити за інтелектуальний продукт – ред.). Кава коштує так само, як квиток кіно”.

За рамки творчого амплуа в повному метрі Михайло Хома не виходив: на екрані той самий простий Дзідзьо з наївними друзями. За сюжетом, головний герой споруджує будинок круглої форми за кошт мами, яка перебуває на заробітках у Португалії. Але одного разу Дзідзьо розуміє, що мріяв працювати не на будівельних роботах, а виступати на сцені. Відтак частину маминих грошей вкладає в костюм, мікрофон і машину…

— Коли я написав першого “Мейсона”, всі сказали: “О! Супер! Файно”, — поділився спогадами Михайло Хома. — Коли вийшов “Мейсон-2”, всі сказали: “О, Дзідзьо “здувся”, перший був ліпший”. І знаєте, шо? Я ся обідив. Наплакався. А потім сказав: “Нє, я зупинятися не буду. Написав третього, четвертого, п`ятого, “Мацьоньку”, почав писати короткометражні фільми, пісні. І на тому я не сказав собі “стоп”. Завжди хотів чогось більшого. Моя мрія була: зняти повнометражний фільм. Я собі сказав до Бога: “Боже, давай тако, я зараз закрию очі, порахую до трьох, а Ти дай мені той фільм на руки! І фільм “здійснився” не просто так. Півтора року ми тільки домовлялися про зйомки, говорили, писали, знімали. У цьому брали участь, як мінімум, 100 людей. Але ми то зробили!”.

Для тернополян Дзідзьо розповів і те, що було найважчим у створенні кіно: “Найважче було взяти мамині гроші, які вона відклала в шафі, – там, де свідоцтво про народження, у внутрішній кишені шуби. Я мамі не сказав, ті гроші взяв і вклав в українське кіно. Скажіт, будь ласка, ви би таке зробили? Ви розумієте, на шо я пішов? Я “пішов ва-банк”, як поляки кажут. Але то того вартує! Народна любов має бути. Підтримайте нас! Якшо ви не підтримаєте нас зараз – москалі ся будут тішити”. До речі, у фільмі знялася справжня мама Дзідзя — Галина Хома.

Про стадію завершення будинку для мами, про який йдеться у фільмі: “Шпакльовки я ше не купляв, бо то дерев’яний будинок, який стоїть на курячих лапках. Подивимося. Максимум – “заморозимо” його до наступного року”.

Щоб тернополяни знали: “Де би я не був, на всіх концертах я казав і буду казати: у моєму грубому старому блокноті записано жирним червоним фломастером “Тернопіль – моє місто”, – звернувся до тернополян Михайло Хома. Він підкреслив, що Тернопіль – особливе місто в його кар`єрі. Саме тут музичний гурт проводив свої перші концерти, на які тернопільський слухач приходить чи найчисельніше серед інших.

Спойлер на завершення: продовження фільму “Dzidzio Контрабас”  буде!

Ірина Юрко.

Фото автора.