Нова історія для Тернополя

Тернополяни зацікавилися минулим рідного міста і намагаються відродити його історичне обличчя, щоб привабити туристів. «Zbruc» уже писав про тернопільські підземні ходи, які з допомогою спеціального приладу георадара виявили у центральній частині міста. Але це був лише початок. Влітку розпочали розкопки на місці найдавнішої споруди в історії міста – Тернопільського замку, який зазнав дуже багато руйнувань за період свого існування. Під час робіт вдалося віднайти оборонну стіну міста, яка була споруджена ще у період Середньовіччя, багато цікавих артефактів, а також нові підтвердження того, що Тернопіль значно старший, аніж вважають нині.

Від міської твердині до Палацу спорту

Історія тернопільської твердині розпочалася 15 квітня 1540 року із королівського дозволу на спорудження замку над Серетом краківському каштеляну Яну Тарновському. Про це пише краєзнавець Любомира Бойцун у книзі «Тернопіль у плині літ».

«Ця фортифікаційна споруда мала перекрити шлях різним наїзникам на широких просторах від Теребовлі до Буська, де на той час не було жодного великого укріплення, – зазначає у своїй праці дослідиця. – Сотні вправних ремісницьких рук почали зводити мури нової фортеці, що мала стати оплотом польських завойовників на Подільській землі. Будівництво тривало вісім літ і завершилось у 1548 році.

Розташування замку над ставом спричинило його різноповерховість. Із заходу він мав два додаткові поверхи казематів та підвалів, у підмурівках у бік ставу дивились бійниці. Ці кам’яні льохи ставали не раз місцем ув’язнення для непокірних. Поруч із замком були зведені інші споруди — пекарня, кухня, стайні. Замковий арсенал, який розміщувався в оборонних вежах, мав гармати, гаківниці, мушкети, порох, ядра, олово. Для оборони замку утримували невеликий загін залоги».

За час свого існування Тернопільський замок пережив багато нападів і руйнацій. Серйозних пошкоджень споруда зазнала у 1575, 1589, 1672 роках. У 1675 році турецький паша Ібраґім Шишман отаборився біля Тернополя, взявши місто в облогу. Цього ж року турки з татарами спалили замок, зруйнували укріплення, підірвали обидві вежі, і їх більше не відновлювали. Замок відбудовували наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Підземелля Тернопільського замку

На початку XIX століття тодішній власник міста Франциск Коритовський перебудував Старий замок на палац, знісши рештки фортифікаційних споруд. Обвів його звичайним муром із тесаного каменю, а вхідну браму прикрасив двома пілонами на єгипетський манір, оздобивши їх гербами — своїм і дружини. Над гербами виднілися маски левів, а пілони вінчали кам’яні кулі. Так завершилась історія замку як старовинної фортеці.

У квітні 1944 Старий замок – один з останніх пунктів оборони гітлерівців – зруйнували війська Червоної армії. Руїни Нового замку після війни розібрали і спорудили на його місці готель «Тернопіль».

Старий замок відбудували у 1956 році. Використовували його як Палац спорту. З 1969 тут розміщена спортивна школа класичної (греко-римської) боротьби. Від первісного замку збереглася нижня (цокольна) частина, товщина стін якої сягає 2-4 метрів.

Сучасна будівля Старого замку, або ж Тернопільського замку, як його називає більшість містян, – це результат руйнувань і перебудов, які змінили його зовнішній вигляд та інтер`єр. Однак тернополяни сподіваються відродити його історичне обличчя і повернути минулу велич замковій території.

 

Минуле міста допоможуть відтворити європейці

Якщо говорити об’єктивно, сьогодні замок у Тернополі не викликає особливого зацікавлення у туристів. Багато гостей навіть перепитують, чи дійсно це замок.  Всередині будівлі діє школа греко-римської боротьби. Праворуч замку розміщений розважальний комплекс «Mахім», який прибудований до старовинної споруди. Один з позитивів – це підземелля замку, які минулого літа відкрили для туристів. Однак міські чиновники переконані: сьогодні є всі шанси перетворити Старий замок на цікавий туристичний об’єкт. Щоправда, для цього потрібно вирішити доволі багато проблемних питань.

Тернопільський замок. Сучасний вигляд

«Ми чудово розуміємо, що насамперед потрібно перенести із замку школу греко-римської боротьби, – розповідає заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра. – Розглянули дуже багато варіантів і зрозуміли, що потрібно будувати новий спортивний комплекс, де зможуть займатися наші борці. Тож допоки він не буде готовим, школа залишатиметься у замку».

Спорудження спортивного комплексу, реконструкція замку і призамкової території – це надзвичайно дорогий проект, який буде складно реалізувати з міського бюджету.

«Ми почали шукати можливості залучення європейських – додає Леонід Бицюра. – Подали заявку на участь у програмі транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна. Цього року нас долучили до цієї транскордонної співпраці. Ми підготували п’ять проектів – і вже на початку жовтня знатимемо, підтримають їх чи ні».

Тернопільський замок на початку ХХ століття

Насамперед у Тернополі планують змінити площу перед Старим замком. Сьогодні це ошатний сучасний скверик – з клумбами, лавками і доріжками. Однак він нічого не говорить про минуле і нашу історію, а колись тут вирувало життя і відбувалися справжні баталії.

«Насправді туристи не бачать замку – він розміщений практично в окопі, – каже Леонід Бицюра. – Причина у тому, що площу перед замком практично на метр засипали будівельним сміттям, щоб зекономити на його вивезенні. Саме тут після реконструкції може бути головна площа міста, адже вона одна з найдавніших у Тернополі. Її можна вистелити старою бруківкою, яку зняли під час ремонту з вуличок у центр, і відтворити атмосферу, яка панувала тут у давнину.

Цьогорічні розкопки у місті стали основою для обґрунтування кошторису проекту реконструкції замкової площі і стануть початком значних змін у Тернополі, запевняють у міськраді.

 

Тернопільський замок після Другої світової війни

 

«Археологічні дослідження для нас не є самоціллю. Це частина великого проекту відродження історичного обличчя Тернополя, – зазначає Леонід Бицюра. – Ми прийняли програму охорони культурної спадщини, яка допоможе врятувати важливі культурно-історичні пам’ятки нашого міста. Ми встановлюємо макети будівель, які були зруйновані в минулому. Сподіваюся, все це збільшить зацікавлення туристів Тернополем і допоможе затримати їх у нашому місті. Адже сьогодні найбільша проблема полягає у тому, що гості не залишаються у Тернополі ночувати, адже не вистачає об’єктів, щоб їх зацікавити».

Із міського бюджету на проектну документацію реконструкції замкової площі витратили 611 тисяч гривень, на проведення розкопок – 191 тисячу гривень. Це лише початок. Далі сподіваються, буде допомога від Європи для втілення усіх задумів.

Минуле, що об’єднує

Археологічні розкопки та дослідження підземель надзвичайно мобілізували і зацікавили тернополян. У місті навіть утворилася група волонтерів, яка допомагає вивчати минуле рідного міста. На території замкового подвір’я запланували зробити п’ятнадцять розкопів цього року. Сьогодні їх вже дванадцять. Працюватимуть, доки дозволить погода.

«Історичні артефакти на території замку шукають пересічні тернополяни, яких цікавить минуле рідного міста, – розповідає директор ДП ОАСУ «Подільська археологія» Богдан Строцень. – Це волонтери, які приходять у вільний час і працюють на розкопках, – студенти, підприємці, екскурсоводи, історики, викладачі. Навіть мама з дитиною інколи допомагає нам. Це люди, які люблять Тернопіль і яким не байдуже його майбутнє».

 

Розкопки у Тернополі. Літо 2017 року

Студент Микола Заяр влітку майже щодня приходив на розкопки. Він навчається на програміста у політехнічному університеті. Вже з вересня приходить у четвер після пар і в суботу.

«Мене завжди цікавила історія, тож коли побачив у соціальних мережах пост про те, що потрібні волонтери на розкопки, відразу зголосився, – розповідає хлопець. – Працювати тут мені подобається, адже щоразу ми знаходимо щось нове, окрім того, тут збирається багато цікавих людей. Приємно відчувати себе дотичним до такої важливої справи».

Археологічні дослідження допомагають пролити світло на багато невідомих досі сторінок історії Тернополя.

«Завдяки розкопкам нам вдалося зробити дуже цікаве дослідження фортифікаційних споруд міста, – зазначає Леонід Бицюра. – Ми з’ясували, що Надставна церква і церква Різдва Христового у минулому були оборонними вежами. А ще існує припущення, що замок і поселення розвивалися окремо. Адже місто вже у 1548 році отримало Магдебурзьке право. Тож практично неможливо, щоб воно було засноване лише у 1540 році. Аби отримати цей статус, поселення мусило мати розвинену інфраструктуру, укріплення. Львівські дослідники з НДІ «Укрпроектреставрація» припускали, що тут були земляні вали з частоколу. Ми вже довели, що вали були кам’яними і, до того ж, подвійними з внутрішніми галереями. Вже навіть це змінює статус нашого міста».

Нині розкопки у розпалі – археологи шукають контури замкових укріплень, старовинну замкову вулицю, залишки мурів.

«Поспішати не можемо, адже у розкопах навіть колір ґрунту говорить про минуле, – зазначає Богдан Строцень. – Ми не можемо працювати швидко, адже мусимо виявити і зафіксувати все важливе, що знаходимо під час роботи. Шукаючи стіни, ми не можемо руйнувати іншого, адже це інформація. Тож фіксуємо усі знахідки, щоб все це вивчити і дослідити, яким було замкове подвір’я».

На думку фахівців, дуже важливо, що у місті до цих робіт підходять комплексно, зважаючи на усі аспекти і не оминаючи деталей.

«Те, що започаткували у Тернополі, я можу порівняти хіба що із Жовквою, – додає Богдан Строцень. – Там вже тривалий час триває робота з оновлення Ринкової площі. Як і у нас, це не роблять наскоком і набігом. Це тривала клопітка праця з відновлення інформації з минулого. Якщо ми відновимо замкові укріплення, де це можливо, відтворимо вигляд, який це місце мало сотні років тому, ми почнемо зовсім по-іншому сприймати наше рідне місто».

Науковці мають дуже багато цікавих знахідок і вже після закінчення розкопок почнуть їх досліджувати. Вони переконані, що деякі з них зможуть кардинально змінити історію Тернополя, однак поки що оприлюднювати свої здогадки не хочуть. Всі віднайдені артефакти стануть частиною експозиції музею Тернополя, над створенням якого вже активно працюють посадовці. Тож, можливо, вже за кілька років і тернополяни, і гості відкриють для себе зовсім інше місто – затишне, європейське, цікаве, яке знає своє минуле, шанує його і впевнено крокує у майбутнє.

 

Місце археологічних розкопок у Тернополі. Літо 2017 року

Юля Томчишин, Збруч