4-річна модель Діана Додик з Тернопільщини знімається в рекламі відомих брендів

Глибокий погляд цієї дівчинки зачіпає з першої світлини, невимушена усмішка додає тепла, а хвильки темного волосся — легкості. У свої 4 роки Діанка Додик зі Збаража — фотомодель! Її обличчя стало візитівкою для відомих в Україні брендів, а світлини продають на інтернет-ресурсах.

Як інформує “Нова“, проте мама дівчинки Ольга не ставить за мету, щоб донька в майбутньому була моделлю. Чудові фотосесії для них — це можливість зафіксувати щасливі миті. Особливо цінні спільні світлини мами і доньки, на яких — любов без постановки.

Ольга Додик розповіла, як виникла ідея знимкувати донечку і як її вміння бути щирою на світлинах розгледіли фотомайстри.

“Надзвичайно люблю фото! Мені завжди бракувало світлин із мого дитинства — з батьками, щоб побачити на них частинку любові, яку дарували мені. Власне тому я почала фотографувати Діанку. Першу фотосесію влаштувала донечці, коли їй було два тижні! Хотілося зафіксувати маленькі ручки, ніжки. За перші фотосесії я платила сама, але коли світлини розлетілися інтернетом, нам почали надходити пропозиції сфотографуватись”.

-У Діанки цікава зовнішність, яка буквально заворожує…

“Хоч Діанка виховується за українськими традиціями, але у неї також європейське коріння. Ми три роки жили в Іспанії, упродовж останнього року мешкаємо в Збаражі. Під час навчання в Українській академії друкарства я працювала журналістом, потім подалася до США, а згодом — до Європи. Іспанія близька нам, оскільки там живе моя мама. Намагаюся розвивати донечку, хочу показати їй світ, сповнений емоцій, допомогти комунікувати з людьми”.

-Скільки ваша донечка вже мала фотосесій?

“Близько 50. Це багато праці! Наша історія фотографування почалася зі знайомства з талановитим збаразьким фотографом Олександром Бондарем. Торік він запропонував нам фотосесію, надихнувся нашими світлинами. Ми три місяці готувалися, вибирали локацію, образ. Коли Олександр виставив наші світлини в Instagram — користувачі залишили схвальні відгуки! Після того ми отримали багато пропозицій на стокові світлини, які фотографи продають через інтернет для соціальної реклами, обкладинок книг. Бувало, що мали по кілька зйомок на тиждень”.

-Чи отримуєте від цього прибуток?

“Для мене головне — фото, ми не робимо із цього бізнес. Оскільки нам надходить все більше пропозицій, то я прошу в замовників хоча б 200-300 гривень, щоб Діанка мала заохочення. Усі старання мають бути оплачені. Донька не їде спеціально на фотосесію, щоб щось отримати, їй цікаво там спілкуватися. Але, звісно, як дитина, чекає на сюрприз. Діанка радіє, коли може відкласти якісь кошти і оплатити розваги в ігровій кімнаті на вихідних”.

-Діанка розуміє, що вона — фотомодель?

“Так, я розповідаю, що ми робимо фотографії для реклами певних товарів. Діанка — жвава й енергійна, не завмирає і не чекає на кадр, а насолоджується зйомками, тому їй добре вдається. Їй цікаво, яким буде інтер’єр в студії. Привчаю доньку до краси. Для мене дуже важливі деталі. Діанка теж любить, щоб все було гарно. У неї ніколи не розкидані іграшки, все складає на місця. Фотографія забирає багато енергії і сили, але для Діанки — це як гарне проведення часу, як гра, і зовсім не муштра. Не скажу, що завжди все вдається з першого кадру, іноді донька капризує, потрібно її попросити”.

-Співпрацюєте з українськими виробниками?

“Ми з Діанкою мали спільну фотосесію для магазину “Базилік” у Тернополі. Донька рекламувала продукцію “Пастила Таніна”, яку власноруч виготовляє тернополянка. Цікава співпраця із виробником дитячого одягу “Papa Panda! з Івано-Франківська. У них дуже душевна історія: син жінки, яка шиє сукні, поборов онкологічне захворювання. Власники бренду спеціально підбирають образ для Діани. Звісно, не можуть подарувати нам всі сукні, бо ж замовляють дорогі якісні тканини за кордоном, але пропонують знижки. Маємо кілька їхніх суконь! Діанка іноді не хоче знімати сукеночки, які рекламує. Одягнула сукню з Єдинорогом — прикипіла до неї!!”

-Якось ви розгорнули у Фейсбуці дискусію про те, як фотозйомки впливають на дитячу психіку…

“Дитинство — це проєкція на майбутнє. Хочу, щоб Діанка приймала самостійні рішення. Коли ж фотограф каже, як стати, що зробити — це керування поведінкою. До того ж під час фотосесії дитина отримує багато похвали. Іноді в житті треба набагато більше постаратися, щоб мати результат. Чи не зашкодить це дитині? Думаю, що ні, якщо робити все помірковано, тоді плюсів більше, ніж мінусів. Та й психологи кажуть, що нехай в дитини краще буде підвищена самооцінка, ніж занижена. Хоча думка про те, що донька буде заробляти зовнішністю, не лежить мені до серця. Для мене важливіше розвивати розумові здібності дитини. Діанка дуже любить вчитися, бере книгу в руки — просить читати”.

-Ви виставляли відео, де Діанка читає вірші Тараса Шевченка, Ліни Костенко, віртуозно називає столиці країн. Знаю, що ваша донька ще й розмовляє трьома мовами.

“Я прихильниця раннього розвитку дитини. Коли Діанці було пів року, я почала говорити до неї англійською. Важливим моментом для мене є багатомовність дитини. Мову можна вивчити у будь-якому віці, але краще закладати з дитинства, тоді мова не сприймається, як чужа. Діанка розмовляє українською, англійською та іспанською, може легко перейти на будь-яку з них.

Якось ми з донькою чекали на рейс в аеропорту. Поруч гралися англомовні діти. Діанка підійшла до них і вливалася в розмову. Знання мови долає бар’єри. У рік і місяць донька знала англійський алфавіт. Потім призабула його, а в якийсь період відкрила книгу і почала складати букви в слова.

До трирічного віку Діанка могла говорити трьома мовами одночасно — в одному реченні змішувала різні слова, але з часом почала розділяти. Вивчення столиць взагалі захопило її! Ходила за мною з картинками. Спершу ми вивчали по одній-дві країни і столиці за день, а згодом — по п’ять. Так Діанка вивчила 41 країну і їхні столиці. Щоб засвоїти вивчене, тепер розповідаю їй цікаві факти про країни”.

-Є батьки, які не виставляють фото своїх дітей в інтернеті або прикривають обличчя на світлинах. Як сприймаєте таке?

“Кожна мама має відчувати, що для її дитини добре, а що — погано. Ми з донькою ходимо до церкви, моя дитина хрещена, ми не забобонні, тому — відкриті до світу. Бувало, що і мені закидали, навіщо виставляю світлини доньки, але я маю свою думку. Фотосесії — це лише одне із захоплень Діанки. Ще вона ходить на співи, танці, йогу, малювання, на англійську мову. Ознайомлюється з усім, а обере те, що буде їй ближче до душі. Наразі хоче стати пілотом.

Поруч із щасливою донькою я теж щаслива!”