Тернопільські екстремали на лижах скачуть з вершин у Карпатах (відео)
Вкатана гірськолижна траса на курорті нагадує київську вулицю в час пік — суцільна суєта. Купа людей один за одним, часом аж пробки бувають. Мусиш їхати чітко по трасі, бо якщо звернеш у лісок, можуть і штраф дати — порушив техніку безпеки, — каже тернопільський музикант 24-річний Андрій Гуменецький. — А фрірайд — це воля. Навіть щось з області мистецтва — єднаєшся із природою і малюєш лижами свою лінію на цілинному снігу.
Студентом навчився триматися на гірських лижах на облаштованих трасах. Перший досвід фрірайду здобув на Чорногірському хребті Карпат. На непідготованих схилах катається третій рік.
— Цього року встиг з’їздити в Боржаву Закарпатської області та під гору Петрос. У кінці грудня покриття було супер. Це в місті здається, що осінь затяжна, а в горах уже давно сніг лежить.
Біля гори Петрос є невелика вершина Шапка Мономаха — крутий спуск і купа ялинок. Новачки проходять там посвяту.
— Зверху здається, що взагалі неможливо проїхати, але коли рушаєш повільно — вдається. Мене таки занесло, ялинку зламав. Під час першого дня катання стрибнув із 6-метрової скелі на Петросі. Цю точку райдери називають “пік дебілізму”. Зверху страшно, але приземлення м’яке, як у копицю сіна. Cнігу по пояс.
За кордоном фрірайдери добираються до вершини вертольотами або снігоходами. В Україні тягнуть спорядження на плечах. Такий вид фрірайду називають беккантрі. Під час кількаденного відпочинку влаштовуються на ночівлю в наметах або колибах.
— Через те, що тягнути з собою лижі та взуття важко, фрірайд не є масовим. На багатьох гірськолижних форумах в інтернеті вже є розділи, присвячені йому. Тому знайти компанію не проблема.
Під час катання непристосованими схилами одягає на голову шолом, на плечі — рюкзак. Якщо падає на спину, удар пом’якшується. Попри обережність, торік на скелях Петросу вивихнув плече.
— Виїхав на покритий льодяною кіркою схил, зняв лижі, щоб пройтися за загубленою палицею. Зразу понесло вниз по слизькому, а потім ще й летів не знати скільки.
Виїзд на три дні в гори обходиться в 150 грн. Більшість грошей іде на дорогу.
— Ночуємо в палатках — безкоштовно. Скидаємося на крупу, щоб увечері приготувати на пальнику. Якщо купувати нове спорядження в магазині, вийде близько 9 тисяч гривень. Із секонд-хенду — до 2 тисяч
Андрій Янович, Gazeta.ua
Коментарі вимкнені.