Кава з мером, або як нейтралізувати журналіста
У Тернополі склалася прекрасна традиція щопонеділка місцеві журналісти різного штибу і висоти польоту відвідують градоначальника, розповідаючи йому про проблеми і вислуховують його коментарі з різних приводів.
Більше того, поважаючі себе журналісти прагнуть туди потрапити, і з великою радістю ідуть на зустріч на найвищому рівні в місті, де мер в одній з кнайп пригощає охочих журналістів.
Здавалося явище наче позитивне, преса і влада злилися в єдиному екстазі висвітлення інформації, доступу до неї якнайширшого кола читача. І мер, і журналісти мають в цьому природну потребу, йому ж якось потрібно розповідати про свої здобутки, а журналістам також потрібно ж про щось писати, от і виходить така собі взаємовиручка. Однак не все так просто і гладко.
Читаючи постійні коментарі, мер думає так, йому здається то, при повній відсутності здорової, конкурентної не критики, а оцінки його дій, дивує те, що раптом все переросло в оди, в мовчання та в перекладання з здорової голови(мера) на хвору (всю раду). Нещодавно проведені дослідження з доступу до публічної інформації довели, що Тернопільська міська рада найзакритіша в Україні, і від цього факту нікуди не дінешся. Є дві сторони цього явища «доступу до тіла» мера місцевою пресою: таким чином саме мер стає ніби то ближче до громади, до преси, – відкритіший, і інша – жоден журналіст який ходить по понеділках на посиденьки з мером ніколи не скаже, що міська рада для нього є закритою, бо він має доступ щотижня, і йому байдужа думка його читачів. Сумно але факт.
Люди котрі в неформальному спілкуванні запитують майже на рівних чиновника, про деякі моменти діяльності, повертають все в русло банального піару, бо це ж не прес-конференція, коли є чіткі рамки, та й власне спікер використовує ліричні відступи, які як іміджеві та діють на маси. От і виходить, що людина, яка не має відношення до мерії і до преси, раптом зіткнеться зі стіною в доступі до інформації, а місцеві приспані ЗМІ будуть трубити у всі сурми про найпрозорішу раду. Яка на силу хоча би транслює сесії, однак всі ж рішення мають номер та короткий зміст без прізвищ, хоча кому, як не громаді міста знати, кому і, що роздає рада і таких прикладів можна привести безліч, коли кава з чиновником стає важливішою за інтерес громади. Прикро.
В свою чергу низький уклін людині, яка порадила це зробити Сергію Віталійовичу та застереження, після таких «теплих» зустрічей в Тернополі ситуація, як в анекдоті : – Мамо мамо нас хвалять по селі! – Хто доню? Я вас, а ви мене!
Оленко-дитинко, не відаєш, що пишеш. Така практика спілкування є прийнятою не тільки у Тернополі (у Чернігові наприклад). Але образити усіх журналісті у продажності. Та й ще за кружку каву, це треба яку ж мати збочену фантазію
Примітивізм. пані Олено, у вас є вища освіта?
ГАНЬБА ПОГЛЯДУ ЩО ТАКЕ ЛАЙНО ПУСКАЄ В ЕФІР
це блог, шановний читач.
тобто, я можу опублікувати все що захочу у блог? заклики до насильства, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, порно? редакція не буде цензурувати?
Ви бачите тут розпалювання міжнаціональної ворожнечі чи порно?
Та ні, ви ж привикли що тільки очко лизати має “Свободы” певно!!!!!!!!!!!!
От саме і лижи!
завжди є вибір, журналістів туди ніхто не заганяє, та й ті хто критикує дії міської влади. на ці посиденьки й не ходять, повторюся – все відбувається на добровільній основі
На цих зустрічах збираються журналісти майже з УСІХ видань. І майже УСІ журналісти, які чи критикують чи пишуть оди меру, були хоч один раз на зустрічі. Можливо ІНТБ ігнорує. Але тут зрозуміло. Вони ж не напишуть коментар Надала на проблему свого шефа, бо це їм не вигідно. От і все
Якщо ти не журналіфст, Оленко, то не бійся, тебе ніхто не нейтралізує. Не нейтралізує також ніхто, якщо сховаєшся за чужим іменем і фотографією. Але нейтралізують самі журналісти, яких ти звинувачуєш своїми рядками у продажності, це все – справа часу.
Такі зустрічі – як мінімум зручні. Тому, що журналісти не вишукують можливостей взяти коментар у мера (до слова, він фактично завжди бере слухавку). І мерові зручно – на кілька десятків дзвінків в тиждень менеше. Мені особисто жодного разу не відмовили у коментраі у міській раді, і не знаю, хто проводив дослідження по закритості – відкритості міської ради, з уим проблем немає. Але є люди, які хочуть до чогось докулупатися. І головне, не будучи журналістом, навіть не знаючи, де кому треба поставити, розповідає про те, як “жоден журналіст який ходить по понеділках на посиденьки з мером ніколи не скаже, що міська рада для нього є закритою, бо він має доступ щотижня, і йому байдужа думка його читачів”. В чому має бути відкритість ще? Може мер має пускати журналістів ночувати додому? В власне ліжко? Це буде вважатися “відкритістю”? Оленко, запропонуй свою альтернативу – як має мер спілкуватися з журналістами, щоб вони н відчували, що “роблять взаємовигідну справу” за чашку кави?
До Журналіста. Телеканал ІНТБ на такі зустрічі наша влада не кличе. Ми вже про це писали в різних коментарях, коли з інтернет-ресурсів дізналися про ці посиденьки. І писали, що запрошують туди, скоріш за все, меруугодних людей.
ще які є ображені, окрім ІНТБ? Про все їх “полюбляє”, та чимало інших журналістів не жалують. Не раз видання 20 хвилин так проїдеться по них. А Янович? в ГАЗЕТІ періодично підколить. Вацик, Кузик, Попович і т.п. Продажні по вашому? чи угодні???? Можливо Ви просто не хочете, щоб Вас запрошували і Вам так вигідно?
Під час неформальних розмов Катерина Калуш сама розказує іншим журналістам, що вони не кличуть ІНТБ принципово. Самі ми напрошуватися ніколи не будемо. Наші журналісти працюють так, що ми маємо достатньо інформаційних приводів і без того. Ми вже змирилися з тим, що коментарі нам, більшість представників міськвлади, не надає. Крім того, такі зустрічі з журналістами не вирішують головного питання – влада продовжує бути закритою і це визнають Всеукраїнські незалежні громадські організації
та дівчина Оленка, ще можливо стане СПРАВЖНІМ Журналістом. І нема чого якимсь тут щось критикувати. А Калуш, взагалі позор з позорів усіх прес-служб віків та народів, таке чеше, таке вирішує кого кликати, кого нагороджувати, кому куди іти і що і як писати. Це точно для сраколизів, а не журналістів! Пане мер, просніться… дайте їх якусь посаду яку воно набігало , но так щоб вас не соромила, вульгарна,прокурена і пропита особь. ІНТБ та ви принципово не висвітлюйте, якщо для вас нема доступу до інфо. На кожен лом є прийом.