Тернопільські євреї не мають де спокійно помолитися

На бездіяльність влади міста і небажання повернути хоча б один із 40 довоєнних молитовних будинків скаржиться обласна організація “Єврейська община”.

Відтак євреї, яких у міській організації – 257, а в обласній – 718, обіцяють повідомили про складну для них ситуацію у Тернополі в Європейський єврейський парламент та в Ізраїль, повідомляє “20 хвилин”. Адже проблема, як стверджує голова “Єврейської община” Ігор Банзерук, існує вже 8-10 років. Представники громади не задоволені приміщенням на вул. 15 Квітня, 37а, яке їм виділила міськрада на умовах безплатної оренди. Адже воно не тільки на околиці міста, а й не пристосоване для виконання релігійних потреб, доводить чоловік.

– Тут влада не зацікавлена, щоб єврейська релігійна громада мала приміщення для богослужінь, – каже Ігор Банзерук, єврейське ім’я якого Іцхак Кацнер. – Я – підполковник, відслужив в Українській армії більше десяти років, служив у Лівані у військах ООН. Маю від держави Україна орден “За мужність”, нагороди Ізраїлю. Але коли був на сесії міськради, яка розглядала наше звернення про повернення одного з молитовних будинків, то почув: “Ви хочете повернути? А навіщо тоді віддавали?”.

Молитовні будинки тернопільські євреї “віддали” під час Голокосту, коли їх зібрали у тернопільському гетто і всіх знищили.

– Ми почали звертатися до влади, ще вісім-десять років тому, коли головою общини був Дмитрій Фальштейн. Писали листи не тільки владі міста, а й у Верховну Раду, Кабмін, прокуратуру, головам облради та обладміністрації, – продовжує Ігор Банзерук. – Із Валентином Хоптяном ми спільно з раввином зустрічалися…

Вимагаючи повернути їхнє майно, тернопільські євреї використовують архівні матеріали, згідно з якими, вони мали молитовні будинки по всьому місту, а не тільки зруйновані Стару і Нову синагоги. Відтак “Єврейська община” почала писати листи у міськраду з проханням передати їй котрийсь із будинків на вул. Франка, 13, Острозького, 7, 9 та 13, бульв. Шевченка, 24.

“Щодо повернення у власність Тернопільській обласній організації “Єврейська община” одного із колишніх приміщень, які були її власністю, повідомляю, що будівлі на вул. І. Франка, 13, Кн. Острозького, 13, Кн. Острозького, 9 та по вул. Кн. Острозького, 7 відносяться до житлового фонду або не перебувають в комунальній власності м. Тернополя,” відповіла 23 листопада 2009 р. на запит громади заступник прокурора міста Галина Зарівна.

Тоді громада почала писати нові звернення.

“Члени єврейських громад вимагають повернути хоча б одне приміщення з колишньої єврейської власності, а саме молитовний дім А. Маркуся по вул. І. Франка (Сокола), 21, де зараз розміщується міська дитяча бібліотека, яка завжди порожня, поблизу знаходяться ще три бібліотеки…” читаємо уже у зверненні громади від 9 грудня 2011 р.

Та бібліотека не тільки не порожня – як з’ясувалося, вона ніколи не належала євреям. Цей будинок збудувала і до часів СРСР володіла родина Грабовських. Ігор Банзерук каже, що про бібліотеку мова зайшла через помилку, спричинену відмінностями у довоєнній та сучасній нумерації будинків. Згідно з “Адресною книгою 1935/36 рр.” молитовний дім діяв у будинку №13. Натомість вілла Грабовських – теперішня бібліотека, мала адресний номер 19.

Аналогічна ситуація склалася із будинком на вул. Острозького, 7. Це – повоєнна п’ятиповерхівка. А тодішній будинок №7 став будинком №9, у якому працює аптека. У ній досі є пам’ятна таблиця 1923 р., що свідчить про єврейське минуле споруди. Там діяв єврейський шпиталь.

– Але будинок на вул. Острозького, 9 – не власність громади Тернополя, а Тернопільського району, – пояснює начальник відділу оренди та обліку майна управління обліку та контролю за використанням комунального майна міськради Володимир Білик.

Зрештою, “Єврейська община” зверталася у міськраду, аби їй передали приміщення дитсадка на вул. Парковій, 12. Але спершу, 16 липня 2010 р., заступник мера Романа Заставного Петро Гринчишин відповів, що його займає інша громадська організація – “Фізкультурно-реабілітаційний центр здоров’я”. А 1 квітня 2011 р. уже новий мер Сергій Надал повідомив євреїв листом, що будівля на вул. Парковій, 12 належить дитсадку, а законодавство забороняє використовувати приміщення дошкільних закладів не для роботи з дітьми.

Отож євреям, які у ХІХ – початку ХХ ст. складали приблизно половину населення міста, не повертають хоча б один будинок – влада відбувається відписками. Але й сама громада подеколи просить повернути їй те, що їй ніколи не належало. Зрештою, як каже Ігор Банзерук, “Єврейська община” імовірно тепер писатиме звернення у владу Тернопільського району щодо будинку на вул. Острозького, 9 – колишнього шпиталю.