“Чого мене досі немає на Євромайдані”

Чого мене досі нема на евромайдані і навряд чи я там з’явлюся.

Навіть не тому, що один з лідерів опозиції мені гидкий, а другий чмокається з чечетовим. Це лише маленька складова. Як і не стану виправдовуватися розчаруванням від попереднього Майдану. У мене якраз жодного розчарування нема. Головної мети – усунення кучмівської тиранії – ми тоді досягли. Решту просрав бармалєй ющенко.
Мене бісить, що в цього Майдану так само, як в нещодавнього податкового, немає національної ідеї. Точніше, вона проявляється в червоно-чорних стягах. Але в тому й річ, що вони там – наче не дуже доречний придаток. Ті, хто називає себе націоналістом, б’ються в груди, ратуючи за вступ України у невідому для себе “єдину родину республік-сестер”. Так, начебто ця Асоціація – єдина панацея від українських бід і разом з Асоціацією ми почнемо жити гарно і щасливо, неначе швейцарці чи австрійці.
Бісить, що оцих замрілих, які ще позавчора о восьмій ранку повторювали якесь заклинання “в нас не шоу – в нас майдан”, сконсолідував не злив донєцкими пацанами української території до 2042 року, не закон про мови імені табачніка, а марево з назвою “Евроінтеґрація”.
Невже хтось реально вірить, що навіть зі вступом до Евросоюзу ми почнемо жити інакше? Невже вся ця корупційна зараза, яка зараз займає владні чи клерківські посади, вмить змінить своє совкове нутро на евроінтеґраційне? Невже нема прикладу Тернополя, де свободівські загарбники прийнялися дерибанити міське майно з наполегливістю, якій би позаздрили старі комсомольці?
За великим рахунком, на увесь український політикум зараз є один нормальний діяч – мер Львова Садовий. Так, він прагне до Европи. Але Европу в Львові він творить і без Евросоюзу. Виходячи з наявних можливостей, звісно. Европа ці можливості розширила б. Але решта – злодії, брехуни і кар’єристи. Їм без різниці – під чиїм началом злісно красти. На мою думку, єдиний плюс від Асоціації для простого українця – змога вільно їздити країнами ЄС. Все.
Зараз в Україні склалася ситуація, за якої донєцкі пацани підгребли під своє крило понад половину серйозного бізнесу, крупних підприємств. І навряд чи до них можна прикопатися з юридичної точки зору. Переконаний, всім цим бригадам вигідніше отримати гарантії недоторканості награбованого під ідеальними законами Евросоюзу, аніж ризикувати нейтральним статусом держави чи (що для них ще гірше) влізти під ковпак Росії. Тимошенко ж їм свого ув’язнення не пробачить ніколи, а дядя царь пуцін здатен зробити з будь-якого українського олігарха нового Ходорковського. Наша банда це добре розуміє. І, переконаний, теж щиро обурюється тим рішенням старого шизофрєніка колі азарова про призупинення процесу приєднання до Асоціації.
Може, з часом евроінтеґрація буде для нас корисною. Але лише тоді, коли румунсько-дідівським методом вдасться вирвати з лап бандитів, які легалізували свій бізнес, обленерго, шахти, крупні заводи і підприємства. Так, ми маємо бути європейцями. Але прийти до того треба ментально, а не плазуючи на колінах: “Візьміть нас, ми ж такі хороші”. Йти в Европу варто тоді, коли в нас свій садовий буде в кожному місті, або державою керуватиме патріот на кшталт Саакашвілі. Патріот, який би був здатен зламати корупційну вертикаль в усіх сферах не в угоду комусь, а в інтересах держави. Наразі такої людини не видно, а ментальність простого українця здебільшого змінюється на злодійську, щойно він отримує доступ до бодай невеликих грошей. І не Европа нам у цьому процесі лікар.

Іван Вербицький

Comments are closed.