Дід тернополянина Володимира Кулака не змінив прізвище на Кулаков

Мій дідусь, Дмитро Гаврилович Кулак, пройшов війну, як зараз кажуть….. але навіть пройти по тих болотах тяжко, тягнучи деколи кіньми, інколи полуторкою, гаубицю, а він воював,… воював на гаубиці, ходив у рукопашну як він розказував, перед тим як йти у рукопашний бій давали спирт, але дідо не пив спирт, і тому вижив, так він мені колись говорив, закінчив війну в Кенісбергу, був нагороджений багатьма орденами і медалями, а також двома орденами Слави, один з орденів Слави йому вручав особисто маршал Жуков, мали його нагородити і третім орденом Слави, але поставили умову переписатися з Кулак на Кулаков, дідо відмовився від пропозиції сказавши, що у мене в роду всі з діда прадіда Кулаки, і я залишусь Кулак, хоча знав що кавалер трьох орденів Слави прирівнювався до Героя Радянського Союзу, але він зберіг честь нашого роду і це набагато, в сотні разів більше, а ніж Герой Союзу, він ГЕРОЙ для мене, для своїх дітей, онуків і правнуків, і наступних поколінь.

P.S. а по маминій лінії, багато родичів воювало в УПА, бабин брат загинув у бою в Чорному лісі, бабиної сестри чоловік підірвав себе гранатою з декількома (від 3 до 5) нкаведистами у Войнилові, всі були вивезені в Омську та Красноярську області, бабиної сестри 8 місячна дитина по дорозі померла, навіть не дали похоронити викинувши на ходу……Вони всі для мене ГЕРОЇ.
Герої не вмирають! Вмирають вороги!
Слава Україні!!! Героям Слава!!!

Володимир Кулак