Принадливий Тернопіль. Помежи світами

Так само, як двері, вікна віддавна вважали такими собі бар’єрами між світом своїм і світом чужих. І перші й другі боронять територію приватну, роблять її безпечною. Чи не тому давні будівничі особливо ставилися до вхідних і віконних порталів, оздоблюючи їх не тільки декоративними елементами, а й тими, що мають певне символічне навантаження (дарма, що потім з оберегового вони перетворилися на естетичний знак – усі ці маскарони, горгульї та іже).

У цьому ключі можна поміркувати про ламання автентичних дверей та вікон. А також (оце теж непересічна темата для медитації – масове перетворення вікон перших поверхів на двері). Загалом – варварська перебудова, знищення автентичного, насадження нового. Тільки, пардон за каламбур, нічим нормальним таке не проросте.

Тож ось кілька світлин дверей та вікон, що лишилися помежи світами – вони не зовсім зникли звідси, бо ще живуть у пам’яті, але номінально їх уже нема.

Анна Золотнюк.