Тернопіль в просторі ніжного кольору (фото)

У мене є папка з фото, де головні не об’єкти, а колір. Колір стін.

Не знаю, як вам, а мене стіна ніжно-рожевого тиньку переповнює невимовною ніжністю, радістю й хвилюванням. По-перше, через колір: за роки він стає різноманітним –  змінюється, перетікає з однієї барви в іншу, нагромаджує фальори, не піддається ідентифікації. По-друге, власне тим, що зберігся тиньк – ніжний, тендітний, він надає таким стінам схожості з нерукотворними полотнами, де нема однакових, які не створиш сам.

Тож нам таки пощастило з містом, коли є такі кольорові простори – прості та виповнені нюансами.

Анна Золотнюк.