Деталі Тернополя. Двері, які можна розглядати безкінечно

Мабуть, тому мені й подобається фотографувати, що вже сам процес сподвигає на те, щоби зупинитися та уважно приглянутися.

Це добра нагода не просто ковзати поглядом добре відомими та утилітарними маршрутами, а відкривати свої Терри інкогніти й стирати білі сліди на персональних мапах.

Гадаю, воно вартує того. Наприклад, оці двері будинку, котрий розташований на вулиці Івана Франка, мені подобаються множинністю елементів, кожен з яких можна розглядати довго, вишукуючи нові дещиці.

Ось переплетіння декоративних граток, ось вирізані елементи, ось тахля, прикрашена красивезною об’ємною квіткою. Мені захоплює подих. Можливо й тому, що нині так не ставляться до виготовлення дверей – тепер це просто безособові (зате захищені) прямокутні листки металу (чи з чого їх виготовляють).

А тут перед очима пропливає карнавал образів, фактур, кольорів. І так, це прекрасно.

Анна Золотнюк.