Принадливий Тернопіль. Магія сходів та вікон

Будинок номер один на бульварі Тараса Шевченка скидається мені на величезну скриню зі скарбами. Тут куди не глянь чи в які двері не зайди, скрізь є що розглядати.

І вже було писано про це місце, але днями відкрила для себе ще одну його частину. А саме ту, в котру потрапляєш, зайшовши у перші двері будівлі зі сторони вулиці Качали. До речі, не забудьте глянути й розглянути світлик над дверима – він дуже принадний.

Далі, під увертюру кахель із вишуканими візерунками починається симфонія сходів і вікон. Завдяки останнім сходова клітка завжди добре освітлена, а завдяки формі їх можна назвати справжнім витвором мистецтва. А сходи! Те, з якою красою вони закручуються, щоби стриміти вгору, просто перехоплює подих. Мені здається, це одне з місць, де найорганічніше поєдналися світло й форми.

І звісно, як не виглянути з вікна, як не подивитися вниз на італійський дворик. А потім повагом спуститися. І вийти у реальний світ. Щоби потім знову повернутися.

Анна Золотнюк.