Своя кишеня ближче до тіла

«Немає нічого тайного, що б не стало явним», – написано у Біблії. А й справді, подумали наші урядовці, чому б не дізнатися, що там робиться на банківських рахунках у пересічних українців і прийняли закон про банківську таємницю. Тепер якщо вам хтось кине на карточку якусь сотню доларів, то стережіться. Особливо, якщо при цьому ви ще мали нахабність попросити у держави субсидію, щоб якось звести кінці з кінцями. Бо нема чого шикувати. Чиновники останні копійки зі своїх кишень витрясають на ті субсидії, а ви долари під подушку «скиртуєте». Будьте ласкаві, повернути нараховані субсидії, та ще й зі штрафом.

І чомусь мені здається, що це лише перший крок у цій ситуації. Надалі вони мають намір ще й позбавляти пенсій і зарплат усіх українців, яким хтось насмілюється допомагати іноземною валютою. Бо не для того уряд робить усе можливе, щоб ми у повній мірі відчули смак життя по новому, щоб ми могли собі дозволити хоча б раз у місяць на хліб мастити масло, а не спред. Як у тому анекдоті: «лікар сказав у морг, значить у морг».

Водночас урядовці наші ніяк не можуть прийняти закон про електронне декларування майна і доходів. Ну ніяк не підніметься рука показати українцям, чим кожен з них володіє. З одного боку вони ніби і готові це зробити, бо без цього закону не бачити нам безвізового режиму з ЄС. Крім того показати свої статки для них не така вже і велика проблема. Адже чи не усі наші чиновники бідні, як миша, яка мала необережність поселитися у церкві.

Ось тільки цей закон вимагає витягнути на білий світ не лише своє майно, а й статки усієї родини – батьків, дітей, чоловіків, жінок. У цьому і є вся проблема. Бо наші урядовці, у своїй переважній більшості, утриманці і альфонси. У них нема нічого. Якщо ж глянути чим володіє, наприклад, дружина, то з’ясується, що є у неї заводи, фабрики, дорогі автівки і то не одна і земельні ділянки площею з герцогство Люксембург. А якщо, при цьому ще й поцікавитися звідки багатство, на яке вся ота чиновницька сім’я мала б працювати років двісті?..

Ось для того, щоб ми з вами не задавали дурних запитань і не хочуть вони приймати такі закони. Це з наших кишень можна витягнути останнє. А що є у їхніх – таємниця. Але, сподіваюся, що з часом і вона стане явною.
Андрій БЕРЕЗОВЧУК