Тернопільського громадського діяча ледве не посадили на кордоні
19 жовтня десь о 12-00 суддя Бричанського районного суду Геннадій Комерзан у присутності секретаря Єлени Чоботар та перекладача Ауріки Андроначі встановив “Procesul contraventional cu privire la invinuirea luj Khanas Volodimir in savirssirea contraventiei prevazute de art/333 alin (2) Cod contraventional al RM se inceteaza din lipsa in actiunile luj Khanas Volodimir a componenntej contraventiej incriminate”.
Українською це звучить так : “Справу за правопорушенням та звинуваченням Ханаса Володимира, у вчиненні ним порушення, відповідно до статті 333 пункт 2 Кодексу про правопорушення Республіки Молдова, припинено через відсутність складу злочину, в якому він раніше звинувачувався” (Дякую за переклад Олесі Оксьом).
А все починалось сумніше. Читачі мого акаунту у ФБ о 09-06 могли прочитати моє спамливе повідомлення про майбутнє засідання Бричанського суду вже за 24 хвилини. Друзі, щиро перепрошую аж за чотири одинакових повідомлення, але мережа постійно підвисала, і що одне повідомлення ретраслювлось ще тричі я побачив уже вдома з верстака. З мого особового це було незрозуміло. Отже те саме, з невеликими корективами. Представник прикордонного пункту Criva Юліан Семенчук збирався довести мою вину у “неправильному” перетині українсько-молдовського кордону. Я ж своєї вини не визнавав, тому й прибув у суд, аби мати наочне уявлення про те, як чиниться молдавське правосуддя, та достовірно розібратись з проблемами перетину кордонів українцями, у закордонних паспортах яких відсутні “потрібні”(?) відмітки та реєстрації. Суддя Комерзан, котрий вів єдине (!) у цей вихідний день судове засідання ( це також і день молдовської юстиції) уважно вислухав сторони. На засіданні був присутній перекладач з російської, а згодом навіть адвоката викликали (я подякував, але до його допомоги не звертався). Про вердикт суду Вам відомо. Я не хотів чекати офіційний переклад тексту, бо міг не встгнути на останній рейс. Тому бажаючим цитуватиму при потребі молдовський оригінал. Незважаючи на сприятливий вислід процесу для мене – окремо напишу про позасудові враження. І не можу не відзначити того факту, що суддя після розгляду справи зауважив приблизно таке : ” Я не є офіційним представником держави Молдова, але прошу вибачення за незручності, котрі Вам завдали офіційні установи країни”… Ще раз хочу подякувати ВСІМ хто підтримував мене у цей день. Низький Вам уклін!
А дорога на Бричани симпатична :-))) Коли нею не їхати на судове засідання…
Коментарі вимкнені.