Чому варто голосувати за Дмитра Яроша?

Дмитро Ярош – один із лідерів націоналістичного руху в Україні. Усе своє свідоме життя Дмитро Ярош віддав революційній боротьбі за створення Української Самостійної Соборної Держави. З 1989 року – член Народного руху та Української гельсінської спілки. З 1994 року – член-співзасновник, а пізніше і лідер Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. С. Бандери. Націоналістичний гарт проходив на русифікованих теренах Центральної і Східної України.Як член, а потім лідер «Тризубу» займався пропагандою націоналістичних ідей,вихованням молоді у патріотичному дусі, боротьбою з будь-ким, хто зазіхав на гідність, права і свободи української нації та української людини.Будучи вузькофункціональною організацією, «Тризуб», одначе,намагався зробити все можливе для утвердження христи янських і націоналістичних принципів: від відкриття пам’ятників борцям за ви зволення України, організації молодіж них таборів та охорони церковних прощ до силових зіткнень з представниками антиукраїнських сил чи знахабнілих антинародних політиків та чиновників. Дмитру Ярошу довелося керувати однією з найдієвіших націоналістичних організацій, і він сумлінно виконував цей обов’язок.
Дмитро Ярош – людина Ідеї і Чину, а не особистої вигоди. На жаль, наше суспільство звикло до того, що навіть депутат – це,у більшості випадків, мільйонер. Що вже говорити про кандидатів у Президенти –олігархи знову рвуться до влади так, неначе ніякої революції не було взагалі. На цьому тлі Дмитро Ярош вирізняється не лише рівнем статків, але й світоглядом. У той час,коли нинішні «батьки народу» наживали свої мільйони і мільярди, Ярош боровся за Україну. Можна лише уявити, скільки разів за увесь час своєї націоналістичної діяльності він міг «продатися» – відмовитися від своїх принципів заради фінансової винагороди чи депутатського крісла. Проте він
цього не зробив, адже справжній націоналіст – це людина Віри і Принципів, Вірності і Обов’язку, Ідеї і Чину. Сьогодні Україні потрібен не представник якогось олігархічного клану, а людина, котра ставитиме національні інтереси понад свої власні. Дмитро Ярош – лідер української революції. Офіційним «лідерам Майдану»не була вигідною революція. Вони хотіли
всього лиш влаштувати короткотривалі акції протесту, котрі підняли б їхній рейтинг. Натомість націоналісти від самих перших днів революції говорили про необхідність відставки Януковича, заборони КПУ та Партії регіонів, люстрації, змін до Конституції, ліквідації кримінально-олігархічного режиму внутрішньої окупації. В той час, коли лідери опозиції розводили істерику про
«мирний протест», націоналісти були готовими до рішучих дій. За це їх називали «провокаторами», здавали міліції, не допускали
до сцени Майдану. Внаслідок того, що до думки націоналістів прислухалися занадто пізно, людям, аби усунути Януковича, довелося стояти на Майдані три місяці і врештірешт зазнати чималих втрат. Якби від самого початку акцій протесту учасники мітингів вдалися до належних дій, втрати були б на-
багато меншими. Дмитро Ярош був одним із організаторів, а потім і лідером «Правого сектора». Саме він визначав стратегічну лінію поведінки цього революційного руху. Саме він у критичний момент не побоявся
взяти на себе відповідальність. Якби не протистояння на Грушевського – бандитська влада і надалі не чула б Майдану, а сам Май-
дан з часом маргіналізувався і зник. Перемога Майдану – це заслуга не лише Яроша та його бійців, це заслуга десятків і сотень тисяч українців. Проте потрібно бути сліпим або наївним, щоб заперечувати, що саме націоналісти ішли в авангарді революції 2013-2014 років. Дмитро Ярош – один із найбільш перспективних політиків сучасної України. Своєю жертовністю «Правий сектор» та особисто Дмитро Ярош завоювали прихильність мільйонів українців. Це добре усвідомили представники старої політичної еліти. Саме тому уже наприкінці лютого проти «Правого сектора» розпочалася нова хвиля інформа-ційної кампанії. Окрім звичного поливання брудом та перекручення інформації була використана така політтехнологія як заниження рейтингу. Проплачені «соцопитування» стверджували і стверджують, що Дмитро Ярош набере на виборах не більше 3% голосів. Частково така політтехнологія діє, і ті
люди, котрі підтримують «Правий сектор»,
приходять до думки, що потрібно проголосувати за «менше зло» – одного з двох «фаворитів» президентської кампанії. За великим рахунком, продажні ЗМІ, соціологи та політологи знову намагаються залишити українцям «вибори без вибору». Про те, що не варто довіряти замовним «соцопитуванням», говорить приклад останніх парламентських виборів, коли «Свобода» набрала у три рази більше, аніж прогнозували «експерти» (і це попри численні фальсифікації). Усе залежить від нас – українських громадян. Своєю боротьбою ми скинули бандита Януковича. Своїм розумом ми зможемо змінити політичну шахівницю країни. Тому – думаймо, а не покладаймося на проплачену брехню! Дмитро Ярош – запорука продовження Національної революції. Те, що відбувалося в Україні, можна назвати початком Національної революції. На жаль, наша революція ще не перемогла. У першу чергу – через російське втручання. Очевидно, більшість українців розуміє, що майже нічого з часів
Януковича не змінилося: країною керують олігархи, наші національні інтереси продаються Москві та Заходу, антиукраїнські партії не заборонені, корупція продовжує існувати. Революція ще не перемогла ні у
вимірі знищення наших ворогів, ні у вимірі утвердження такої політичної системи, котра буде діяти на користь інтересів усієї нашої нації. Мета Дмитра Яроша як дієвого українського націоналіста – перемога Національної революції і утвердження Української Самостійної Соборної Держави. Реалізації цієї мети він присвятив своє життя. Віддаючи за нього свій голос, ви робите свій
вклад у те, що на нашій землі буде панувати наша правда, і сила, і воля.