Тернополю до Європи, як до неба рачки
На жаль, відвідуючи громадські місця Тернополя, вкотре переконуєшся, що Тернополю до Європи, як кажуть у народі, як до неба рачки. У першу чергу — через відсутність культури і елементарних норм етикету. І скільки грошей би не вкладали багатії у місцеві сучасні заклади європейського зразка, все-таки визначальним є ставлення і культура персоналу.
Вирішили піти з дівчатами в нічний клуб “Холідей”. Відразу хочеться зазначити, що попри стереотипи сучасного відпочинку, були цілком тверезими. Поводилися культурно. Аж поки не зробили “страшний злочин” — поставили сумочки на колонку біля якої танцювали. Оскільки людей було багато, а “за втрачені речі адміністрація відповідальності не несе” намагалися їх тримати біля себе. І це зрозуміло! Хоча ми не одні так “нагрішили”, але чомусь “козлами відбувайлами” стали саме ми!
Вочевидь, це завадило неоціненній творчості “великому майстру-фотографу”. Він вмить змів рукою сумочки, які гепнулися на землю, навіть не звернувши на нас увагу. Коли одна з дівчат зробили зауваження щодо поведінки, мовляв, можна ж сказати і ми б забрали їх без проблем, він відповів коротко — “Пішла на х..!!!”. Коли ж вона спитала, що це за ставлення таке, він у спину виштовхав її з закладу. На щастя, ні мобільні телефони, ні інші речі, які були в сумочках, від падіння не постраждали, але цікаво, хто б ніс відповідальність, якщо б таке сталося?
Охоронці звичайно ж підтримали свого колегу, звинувативши нас у порушенні правил закладу. Ми ознайомилися з правилами, та відповідної норми так і не знайшли. Натомість нам вказали на пункт, суть якого зводиться, що адміністрація залишає за собою право попросити відвідувачів покинути заклад без пояснень.
Водночас, викликає відвертий сумнів дотримання інших правил, які прописані самою адміністрацією. Наприклад такі, як табу на відвідування клубу молодшим ніж 18 рік.
Зрештою, аби не було таких халеп, можна просто роздрукувати кілька аркушів із написом накшталт “Сумочки ставити на колонки заборонено!” Адже складається враження, що ми не єдині потрапляли у таку ситуацію.
Проте навіть сам факт, що ми, заплативши кожна по півсотні гривень за те, щоб відпочити, а натомість отримали приниження та зіпсований настрій.
Звичайно, в суд за моральні збитки подавати ніхто не буде, але елементарне людське ставлення, толерантність і розуміння — це те, що має вимагатися не тільки від відвідувачів, а й від персоналу закладу. Невже ми так багато хочемо?
Світлана Тлумацька, Світлана Міса, Інна Ковалів, Ольга Клок
Коментарі вимкнені.