Ірині Борисюк Олена Мозгова пропонувала ще ніким не співані батькові пісні

Донька Ірини Борисюк Рената у своїх рожевих мріях бачила маму відомою співачкою.  Відтак красива жінка, яка десять років жила лише донькою, на декілька місяців віддаляється від кровинки і здобуває всеукраїнську славу. Гіркий розпач донечки через деякі несправедливості, з якими стикається мама, змушує Ірину Борисюк зарікатися, що більше не візьме до рук мікрофона. Чи готова тепер уславлена тернополянка відмовитися від своїх слів, знаючи як вона полюбилася публіці? Виявляється, що так! Своїми подальшими планами Ірина поділилася  і з нами. Та для початку дещо із закулісся шоу, яке розкрило талант нашої землячки.

— Ірино, усі, хто спостерігав за перебігом ефірів «Х-фактору» з екранів своїх телевізорів, бачили лише результати вашої праці. Розкажіть, будь ласка, про розпорядок кожного тижня, яким було напруження?

— Пісні підбиралися у понеділок, але не на найближчу суботу, а через тиждень. За два дні їх потрібно було вивчити, записати, а потім збиралася нарада, на якій прослуховували та до суботи затверджували ту чи іншу пісню,  продумували  декорації, одяг, макіяж, зачіску, тобто створювали образ виконавця. У п’ятницю був генеральний «прогон» у костюмах з макіяжами, тобто усе мало виглядати так, як у прямому ефірі.

У суботу пів восьмої прокидалися, восьма —  ми всі вже були нафарбовані. Правда в п’ятницю нас відпускали швидше, щоб добре виспалися, мені навіть кололи снотворне, бо через навантаження я не могла заснути. Я дуже боялася забути слова пісні, тому безперестанку писала. Мені так краще запам’ятовуються тексти, бо я виписую кожну букву.    Іноді я зривалася вночі і повторювала тексти, а одного разу навіть було таке, що  встала і повторила пісню, з якою уже виступила… Словом, напруження було нереальне. Зітхнути з полегшенням можна було у суботу ввечері, коли черговий виступ позаду і ти в кімнаті з горнятком гарячого чаю — це був просто рай!

— Що відбувалося на шоу під час реклами?

— Для нас реклама збігала дуже швидко. Якщо дивитися телевізор, то 20 хвилин — це багато, а там той час здавався дуже коротким. Іноді виставляли великі декорації,  готувалися до виступів.

— Скільки коштували квитки на «Х-фактор»?

— Квитки не продавалися. Потрапити на шоу можна було тільки із запрошеннями. Кожному з нас давали запрошення для своїх рідних. Дозволяли запросити від одного учасника 8-10 осіб. Не раз можна було почути: «Я готовий заплатити будь-які гроші…», та потрапити до павільйону було неможливо.

— Уже ближче до фіналу ви виконували по дві пісні. Хлопцям мабуть було простіше — їм тільки переодягнутися, а вам змінювали зачіски. Як ви це все встигали?

— Працювали професіонали, все було продумано наперед. Волосся не шкодували — крутили,  палили. Я просила: «Не паліть мені волосся!» Перукарі на це не зважали, робили все, що від них вимагали організатори.

— Як для вас підбирали пісні, чи покладалися на ваші смаки?

— З піснями завжди потрапляли в точку, за що я їм дуже вдячна. Кожному з нас давали по 20 пісень, ми за годину повинні були визначитися. Звичайно тут нам допомагали продюсери. Підказували, чи підходить нам пісня. Я постійно виклянчувала у Сосєдова українську народну пісню. І нарешті мені він запропонував «Ніч яка місячна».  З тої радості я навіть забувала слова, хоч пісню знала ще змалечку.

На іноземній мові я співати не люблю. І кожного разу мені щастило — що не дадуть — нема англійської. А потім, коли дали,  — два куплета, а далі слова повторюються — знову пощастило! (сміється — прим. ред.)

—  Як Ви себе почували в російськомовному оточенні?

— Вони мене всі дуже любили, м’яко відносилися. Перед кожним виступом я казала: «Ото буде кіно» (у слові «кіно» наголос на першому складі — прим. ред.). Ніхто з учасників не розумів, що означає це «кіно» (сміється). А серед операторів були і наші хлопці, побачать мене і питають: «Ну що, Ірка, робимо нині кіно?», а я сміюся і відповідаю: «Так, буде кіно!»

— Чи були якісь пам’ятні сувеніри від «Х-фактору» тим, хто покидав шоу?

— У неділю після вильоту збираєш валізи і їдеш. Ніхто нічого не отримував. Тільки  поверталися уже великими зірками. Єдине, що у мене залишилося, це те, що мені пофарбували волосся.  Весь одяг, що шили спеціально для нас, всі аксесуари, взуття, все ми повинні були віддати.

— Що змінилося після «Х-фактору» в особистому житті?

— Нічого не змінилося, окрім того, що з’явилося багато прихильників. Щодня я отримую безліч дзвінків, телефонують і до мами на домашній. Люди висловлюють своє захоплення. Цікавляться де і коли мене ще можна буде побачити. По-різному виявляли симпатію і в Пущі.  Приносили квіти мед, горішки, як тій білочці, чи яблука. Мені приємно, звичайно.

— На онлайн-конференції один із прихильників Вам навіть автомобіль пропонував, запитуючи про водійські права.

— Так, і що я відповіла?

— Ви відповіли, що  водійські права у Вас є.

— Річ у тім, що на запитання онлайн-конференції я відповідала у поїзді в телефонному режимі. Так, мене запитували про права, а про подарунок нічого не казали. На сьогоднішній день я з правами та без автомобіля.

— Які ви ще пригадуєте цікаві дзвінки та пропозиції.

— Після пісні «Минає день» мені зателефонувала Олена Мозгова і подякувала, що я виконала цю пісню, навіть запропонувала декілька татових пісень, яких ніхто ніколи не співав, для мне це було б великим подарунком.

— Розкажіть, як Вам запропонували роль ведучої проекту «Танців з зірками».

— Керівництво каналу запропонувало пройти кастинги, де було багато акторів, ведучих інших каналів. Обрали мене. Чесно кажучи, хвилююся через те, що це буде прямий ефір. Я розумію, що з відти уже нічого неможливо викинути. Навіть спілкуючись на сцені з відомими зірками, мені здається, що я на них буду знизу дивитися. Можу оніміти, звертаючись приміром до Серебрянської. Важко… Я себе зіркою не відчуваю. Мене підтримують, пропонують бути такою, яка я є, навіть з неправильною вимовою, кажуть, що саме такою мене полюбили глядачі.

—  А як з проживанням у столиці?

—  Для мене канал знімає квартиру. Житлом забезпечують усіх працівників СТБ.

— А як Вам Танкович? Адже відомо, що саме він буде складати Вам компанію на «Танцях».

— Він простий, приємний і розумний чоловік, я відчуваю підтримку з його боку.

— Чи були ще пропозиції окрім каналу СТБ?

— Були пропозиції, але я зараз орієнтуюся тільки на канал.

— А як все таки з кар’єрою співачки? У одному інтерв’ю Ви зарікалися, що не візьмете більше до рук мікрофона, побачивши, як побивалася Рената після Вашого вильоту.

— Я уже шкодувала, що колись сказала про це. Коли я зрозуміла, як мене полюбили, то вирішила для себе, що ведуча ведучою, але співати я хочу більше. Визнання людей не дало мені впасти духом. На шоу я себе знайшла в романсах. Тим більше, що українських романсів зараз мало.  Та, для початку, треба підібрати репертуар.

— Нам залишається хіба що побажати Вам творчих успіхів. З нетерпінням чекатимемо Вашої появи на телеекранах з новими здобутками. І нехай Ваше подальше «кіно» буде наповнене найкращим змістом. Дякуємо за розмову.

Розмовляла Оксана Чмиленко