Обличчя Тернополя: Іванішин Юлія любить Файне місто по особливому

 Іванішин Юлія

4 березня 1992 року на світ появилась я,тоді Пацула,а тепер Іванішин Юлія. Місцем мого народження став Микулинецький пологовий дім, перші два роки життя я прожила теж в Микулинцях,та все це не є суттєво бо того часу я не пам ятаю. Моїм же справжнім домом став Ладичин – село, де я росла і де живу. Зарас я вільна від постійної роботи людина, оскільки виховую маленьку донечку,та це не заважає мені займатись улюбленими справами, я з великим задоволенням малюю і пишу вірші…
Тернопіль я люблю, бо це місце, де стались одні з найкращих моментів в моєму житті, ще маленькоюя приїжджала сюди з батьками, ми гуляли по парку, плавали кораблем по озеру, ходили в кіно… Для людей, що тут живуть, це не є чимось дивним,а для мене кожен метер був відкриттям. Пізніше я тут навчалась, а які роки можуть бути кращими за студентські. Та я люблю Тернопіль і свій дім не лише тому, що мене з ними багато пов язує, я рік жила за кордоном і можу сказати точно, що вдомо краще. Не важливо, що в нас не той рівень життя, не та архітектура чи дороги, в нас не так багато причин посміхатись, можливо тому в нас не такі усміхнені люди. Все стає не важливим, коли живеш у чужій країні, між людьми яких не розумієш, починаєш частіше згадувати дім, людей, події,  які тут відбувались…
Найбільше в своєму житті я боюсь того, що буде завтра,бо ми живемо в такий час, коли не знаєш на що надіятись,кому вірити,про що мріяти. Бо навіть мрії, то така штука, яка наче не шкідлива, а може принести багато розчарувань. Та я хочу залишатись оптимістом і ніколи не перестаю мріяти, мої бажання такіж прості, як і у всіх людей. Так хочеться покращити своє життя, своїх батьків, дітей, держави. Я вважаю, що ми заслужили жити краще.
Тому я бажаю всім нам залишатись невиправними оптимістами, які незважаючи на жодні труднощі будуть робити свій дім кращим.

Т елефони…
Е кстримали…
Р озфарбовані доми…
Н ові лиця…
О птимісти…
П ідприємства
І церкви.
ЛЬ юди-це важливий фактор
люди бо лише вони
роблять світ цей яскравішим
і теплішим від весни…
я люблю місто ТЕРНОПІЛЬ
хоч без пафосу й прекрас
всеж по своєму чарівний
визнаю це і не раз
тут є все щоб просто жити
новозведені доми
розростаються неначе
післязливові гриби
тож нехай мені говорять
що це місто без лиця
я у відповідь скажу
що ТЕРНОПІЛЬ для життя
не потрібні шпилі замків
ні столітні нам дуби
щоб сказать це місто давнє
варто пам ять берегти
про людей що тут бували
і про тих що тут жили
тих що душу відкривали
і добро у світ несли…
моїм містом є ТЕРНОПІЛЬ
в нім завжди жило тепло
й хоч мій дім село ЛАДИЧИН
мені круто повезло…
я закохана в людей
що живуть і тут і там
і любов до цього місця
не забуду й не продам

Кожен із Вас може стати обличчям Тернополя, Збаража, …, містечка чи села Тернопільської області та розповісти про свої мрії, улюблену справу. Для цього просто напишіть на електронну адресу info@poglyad.te.ua або залишіть коментар у групі Вконтакте.

Comments are closed.