Тернопільський ресторатор Михайло Гросуляк про те, як прожив 62 роки
Як я прожив 62 роки? Я думаю що я їх прожив правильно. Чому? Бо два постулати яких я дотримувався – є основою мого життя.
Перший: жити як Бог приказав. А другий: жити, як тато казав, і пильнувати того, з чого хліб їм.
Ось цього я дотримувався завжди, хоч спокус було дуже багато. Особливо в 90х роках, коли бандитський Петербуг, коли мені пропонували чуть не рекетиром бути, бо морда здорова – підходить, і так дальше. Я від тих банд стримався і залишився самим собою, бо сказав, що ще своїх дітей хочу навчити заробляти своїм потом собі на хліб і людей годувати.
Я думаю, я щасливий як чоловік, як мужчина, що все-таки не замарав свою історію такими брудними історіями.
Звичайно, є гріхи, звичайно, я не святий, звичайно, є якісь образи, особливо перед всіма близькими, за що я вибачаюсь.
Але, загально, можна сказати, що на 62 роки я достойно себе почуваю. І якщо буде здоров’я, то своїм дітям я ще максимально допоможу. Мабуть, в тому і є справжній український дух – допомагати прийдешньому поколінню. Ну і дотримуватись християнської моралі.
Коментарі вимкнені.